Взаємодію іонів Eu<^>2+ з оксид-іонами і процес розчинення Eu2O3 у розплаві CsI за 700 <$E symbol Р>C вивчено титриметричним методом і методом послідовних добавок. Електрохімічна комірка з мембранним кисневим електродом Pt(O2)|ZrO2(Y2O3) була використана для визначення рівноважної концентрації O<^>2-. Величина добутку розчинності EuO <$EP sub roman EuO~=~7,94~cdot~10 sup -14~roman {моль sup 2~cdot~кг sup -2}> дає змогу віднести EuO до оксидів, практично нерозчинних у розплаві CsI. Взаємодія Eu2O3 з CsI веде до утворення EuO і O<^>2- у розчині. Насичений розчин містить приблизно <$E4~cdot~10 sup -4~roman {моль~cdot~кг sup -1~EuO}> та <$E2~cdot~10 sup -4~roman {моль~cdot~кг sup -1~O sup 2-}>, EuO у цьому розчині не дисоціює. Домішки, що утворюються, істотно змінюють люмінесцентні властивості монокристалів CsI, вирощених з насиченого розчину Eu2O3 у CsI у порівнянні з чистим йодидом цезію.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р56-2 + Е60*445.4

Рубрики:

Онкологія

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено дослідження вмісту про- та антиапоптичних факторів (p53, Bcl-2) і вмісту EC-клітин внутрішньотканинної APUD-системи, у 228 жінок репродуктивного віку з гіперпластичними процесами ендометрія та раком ендометрія. Розвиток гіперплазії ендометрія без атипії характеризується низьким рівнем активації місцевої APUD-системи, відсутністю антиапоптичного протеїну p53 і підвищенням рівня Bcl-2 в епітелії залоз і в стромі ендометрія. За розвитку атипових форм гіперплазії ендометрія спостерігається підвищення експресії Bcl-2 в 1,5 разу (p << 0,05) і поява проапоптичного протеіну p53, у цьому випадку визначається підвищення кількості APUD-клітин - в 5,5 разу по відношенню до фізіологічного рівня. За пухлинної трансформації та розвитку аденокарциноми ендометрія спостерігається збільшення експресії EC-клітини в 9,8 разу, збільшення рівня Bcl-2 в 1,3 разу, високий вміст протеїну p53, що свідчить про високий рівень активації APUD-системи та про дисбаланс між процесами апоптозу та проліферації.

Проведено скринінгове дослідження антимікробної активності етанольного екстракту, одержаного з листків Ficus lyrata, щодо патогенних мікроорганізмів з метою виявлення нових джерел антимікробних засобів. Антимікробну активність екстракту оцінювали за допомогою диско-дифузійного методу з використанням стандартних дисків. Антимікробну активність екстракту F. lyrata визначали відносно патогенних мікроорганізмів людини - як грампозитивних (Staphylococcus aureus, метицилін-резистентного S. aureus та Streptococcus pneumoniae), так і грамнегативних (Klebsiella pneumoniae, Pseudomonas aeruginosa та Escherichia coli) штамів. Результати дослідження свідчать, що етанольний екстракт листків F. lyrata виявляє помірну антимікробну активність, очевидно, зумовлену присутністю різних вторинних метаболітів, що підтверджує традиційне використання цієї рослини для лікування захворювань, викликаних патогенними мікроорганізмами. Одержані дані надають змогу висловити припущення, що екстракт F. lyrata може бути використаний для виявлення нових антимікробних сполук та розробки на їх основі нових фармацевтичних препаратів для профілактики та лікування бактеріальних інфекцій.

Наведено відомості про екстенсивність та інтенсивність інвазії дощових червів личинками метастронгіл у господарствах з виробництва свинини Київської та Житомирської областей України. У досліджених районах було зібрано та ідентифіковано 6 видів люмбрицид: Eisenia fetida (Savigny, 1826), Aporrectodea rosea (Savigny, 1826), A. caliginosa (Savigny, 1826), Dendrodrilus rubidus (Savigny, 1826), Lumbricus rubellus ( Linnaeus, 1758), L. terrestris (Linnaeus, 1758). Дослідження проводили з квітня по вересень 2016 р. як у свинофермах, так і на пасовищах. Виражених змін у поширеності та інтенсивності інфікування в теплий період року не спостерігалося. Найвищі показники інфекції було виявлено у дощових червів, що живуть під дерев'яною підлогою свинарників і в її тріщинах. У досліджуваних місцевостях личинки метастронігілід було виявлено у найпоширеніших червів родини Lumbricidae: E. foetida, D. rubidus, A. caliginosa і L. rubellus.