З використанням фероеластичної моделі мартенситних фазових перетворень проаналізовано вплив циклічної зміни механічного навантаження (або температури) на трансформаційні та деформаційні властивості сплавів з ефектом пам'яті форми. Розглянуто сплави Ti - Ni - Fe, у яких відбуваються фазові перетворення кубічно-ромбоедричного типу. Надано пояснення фізичному ефекту дестабілізації мартенситної фази, що виникає завдяки циклічній зміні механічного навантаження (або температури). Із цією метою визначено температури фазових перетворень, які відбуваються після різної кількості попередньо здійснених циклів. Показано, що попередні цикли знижують температуру початку мартенситного перетворення на величину близько 5 К. Розраховано нелінійні залежності механічного напруження від деформації, які притаманні тим мартенситним перетворенням, що спричинені механічним напруженням. Пояснено експериментально спостережене зростання порогової величини напруження, необхідного для здійснення такого мартенситного перетворення.

В рамках теории фазовых переходов Ландау представлен двухкомпонентный нескалярный параметр порядка, описывающий медленную реконфигурацию дефектов кристалла после кубически-тетрагонального мартенситного превращения. Таким образом разработана феноменологическая теория старения мартенсита. Сформулирована концепция стабилизирующего внутреннего напряжения и построена фазовая диаграмма состаренного сплава в координатах напряжение - температура. Из этой фазовой диаграммы получены зависимости температур начала и конца обратного мартенситного превращения от времени старения. Определено влияние старения на величину напряжения текучести, свойственного двойникованному мартенситу. Медленное изменение параметров кристаллической решетки при старении мартенсита выражено через стабилизирующее внутреннее напряжение и сдвиговый модуль упругости тетрагональной фазы. Продемонстрирована применимость теории к эффектам старения в сплаве Ni - Mn - Ga с эффектом памяти формы.

The process of indentation of GaAs single crystal by the conductive nanoindentor has been analyzed theoretically. The diode formed by the nanoindentor tip and small area of GaAs platelet has been considered. The evolution of local mechanical stress during the nanoindentation cycle and an appropriate transformation of electric potential difference inherent in tip/GaAs junction are described qualitatively. The non-monotone variation of the mechanical stress and electric potential difference during the indentation cycle has been disclosed. The current spike experimentally registered in the moment of abrupt penetration of indentor tip into the GaAs platelet has been attributed to the non-monotone variation of potential difference during the indentation cycle.

The experimental temperature dependence of threshold magnetic field initiating the giant magnetically induced deformation of Ni - Mn - Ga martensitic alloy has been analyzed. The relationships between the temperature dependences of threshold magnetic field, magnetostriction and elastic modulus have been revealed and described theoretically. It has been shown that the temperature limits of giant magnetically induced deformation and the character of temperature dependence of threshold magnetic field are predetermined by the temperature dependence of soft elastic modulus of alloy in the martensitic phase. It has been demonstrated that the careful fitting of theoretical temperature dependence of threshold field to the experimental one results in the characterization of hardly measurable physical values of martensitic phase, such as temperature dependences of elastic modulus and magnetostriction.

The crystallographic sites available for the point defects in the unit cells of the Ti - Ni, Au - Cd, Heusler alloys and vanadium crystals have been considered. Two different effects have been analyzed: spatial redistribution of point defects during the ferroelastic phase transitions (such as martensitic transformations in the Ti - Ni, Au - Cd and Heusler alloys); deformation of crystal Lattice caused by the hydrogen ordering in the course of hydrogen absorption in vanadium. The configurational order parameters describing the spatial symmetry of defect or hydrogen system have been constructed from the probabilities of crystallography sites occupation by the defects or hydrogen atoms, respectively.