Cпіканням одержано градієнтні пористі титанові заготовки імплантатів з розміром пор 300 - 400 мкм. Досліджено їх механічні властивості й пористість. Поліпшити механічні властивості одержаних зразків у порівнянні зі звичайними титановими імплантатами можна за допомогою градієнтної структури, яка складається із внутрішнього, проміжного і зовнішнього шарів. У разі підвищення пористості зовнішнього шару зразка з 67 до 72 % його модуль Юнга збільшився з 3,29 до 4,72 ГПа, а межа міцності за стискання - з 131,9 до 165 МПа. Результати дослідження дозволяють зробити висновок про те, що одержані градієнтні пористі титанові заготовки імплантатів є перспективними для роботи за умов навантаження.

Базуючись на теорії еластичності і пластичності та відповідній математичній моделі, проаналізовано навантаження та напруги сталевих брусків у довільному стані згину під час процесу правлення для визначення висхідного порядку кривизни, кута між висхідною згинальною площиною і площиною вигину, а також згинального моменту. Аналіз відповідних характеристик еластичності призвів до висновку, що результуючий поворот площини відбувається навколо нейтральної осі до площини вигину. Конфігурація системи вальців з кривизною, однаковою щодо 3-х вальців гарячого ребристого сталевого бруска, як припускається, може вирішити задачу обертання сталевого бруска навколо своєї осі під час правлення. Таким чином, реалізується повний цикл правлення, внаслідок чого точність правлення підвищується.

Экспериментально исследованы и проанализированы характеристики четырех деревянных балок (одна не усилена, остальные три усилены пластиной из стали/углепластика при изгибе). Результаты эксперимента показывают, что несущая способность деревянных балок с сердечником, армированным пластиной из стали/углепластика, по сравнению с таковой балок без армирования сердечника может быть увеличена на 67,5 - 97,1 %, при этом их жесткость также может быть значительно повышена. Исходя из этого рассматриваются 3 вида разрушения деревянных балок с сердечником, усиленным пластиной из стали/углепластика, а именно: разрушение при растяжении дерева; разрушение при сжатии дерева и разрушение при растяжении пластины из углеволокна. Для разных видов разрушения рассматриваются пределы текучести стальной пластины при сжатии, а не просто пределы текучести. Получена расчетная формула стойкости к изгибу для деревянных балок, армированных пластиной из стали/углепластика. Расчетные значения соответствуют экспериментальным результатам и могут найти применение в инженерной практике.

Исследовано влияние ударных и постударных характеристик трехмерных плетеных углеродэпоксидных композитов с разными углами плетения, армированных в 4 направлениях. Образцы подвергались воздействию одинаковой ударной энергии (45 Дж). Постударные характеристики механических свойств материалов изучались при испытании методом сжатия после удара. Контроль процессов осуществлялся с помощью метода акустической эмиссии. Полученные результаты показали, что образцы с большим углом плетения выдерживают более высокие пиковые нагрузки и имеют меньшую площадь повреждения при ударе, что обусловлено, главным образом, более компактной трехмерной структурой. Установлено, что ударная прочность при испытании с помощью метода сжатия после удара и вид повреждения зависят в основном от продольной основы жгутов волокон плетения. С увеличением угла плетения композитов ударная прочность уменьшается, а вид повреждения меняется с поперечного разрушения на разрушение срезом. Сочетание параметров акустической эмиссии и кривых, полученных при испытании с использованием метода сжатия после удара, для определения характеристик процесса разрушения позволяет проанализировать разрушение материалов.