Мета роботи - вивчити можливість ультразвукової діагностики стеатозу та фіброзу підшлункової залози (ПЗ) у дітей із використанням методу стеатометрії (оцінка швидкості згасання ультразвуку) та еластометрії. Обстежено 60 дітей, які знаходились на стаціонарному лікуванні у відділенні дитячої гастроентерології ДУ "Інститут гастроентерології НАМН України". Розподіл за групами відбувся на підставі наявності ожиріння та надмірної маси тіла: 1-шу групу становили 44 пацієнти з ожирінням і надмірною масою тіла, 2-гу групу 16 дітей із нормальною масою тіла. Сонологічне дослідження, еласто- та стеатометрію проведено на апараті Ultima PA Expert ("Радмір", Україна). Наявність і ступінь стеатозу ПЗ визначено за попарного порівняння ехогенності ПЗ з ехогенністю нирок і заочеревинного жиру. Виявлено, що серед пацієнтів 1-ї групи 25 дітей мали сонологічні ознаки стеатозу ПЗ, третина хворих мала ехографічні ознаки неспецифічних запальних зміни паренхіми залози. Аналіз даних стеатометрії ПЗ виявив, що середня величина коефіцієнта затухання ультразвуку у представників 1-ї групи була вірогідно вищою за відповідний показник 2-ї групи та становила (2,45 +- 0,39) дБ/см у представників 1-ї групи та (1,80 +- 0,23) дБ/см у представників 2-ї групи. Середній показник жорсткості паренхіми ПЗ у дітей із нормальною масою тіла був вищим за аналогічний показник пацієнтів з ожирінням і надмірною масою тіла, але вірогідність відмінностей не була достатньою. У представників 1-ї групи середнє значення жорсткості паренхіми ПЗ становило (3,69 +- 0,78) кПа та (3,78 +- 0,27) кПа у 2-й групі. Проведене дослідження свідчить про можливість використання стеатометрії та еластометрії як методів діагностики стеатозу та фіброзу ПЗ у дітей.

Неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) є самостійною нозологічною одиницею, характеризується накопиченням жиру в гепатоцитах, не пов'язаним зі зловживанням алкоголем, і включає широкий спектр порушень від жирової дистрофії печінки, неалкогольного стеатогепатиту до фіброзу з можливим переходом у цироз печінки. З огляду на поширеність цієї патології, погіршення якості життя хворих, збільшення смертності від ускладнень зростає інтерес до розробки методів для точної та своєчасної оцінки фіброзу. Мета роботи - порівняльна характеристика результатів транзієнтної еластометрії (FibroScan) і неінвазивних лабораторних індексів у визначенні фіброзної трансформації печінки у хворих із НАЖХП. У дослідження включені пацієнти з НАЖХП, які проходили обстеження та лікування у відділенні захворювань печінки та підшлункової залози ДУ "Інститут гастроентерології НАМН України". Обстежено 42 пацієнти з НАЖХП, серед яких 18 чоловіків і 24 жінки. Всім пацієнтам виконано розрахунок неінвазивних маркерів фіброзу печінки: APRI, FIB-4, співвідношення аланінамінотрансферази/аспартатамінотрансферази, проведено вимірювання жорсткості печінки за допомогою апарату FibroScan. Результати роботи узгоджуються з більшістю досліджень, згідно з якими найбільш ефективним з малоінвазивних індексів є APRI. Зроблено висновки, що поєднання транзієнтної еластометрії (FibroScan) з індексом APRI може забезпечити більш ефективний підхід до діагностики фіброзу печінки у хворих з НАЖХП.

Неалкогольна жирова хвороба підшлункової залози являє собою надлишкове накопичення жиру в підшлунковій залозі, асоційоване з ожирінням, при виключенні вторинної етіології стеатозу. Неалкогольна хвороба печінки може мати прогредієнтний перебіг; питання про те, наскільки наявність і прогресування неалкогольної жирової хвороби підшлункової залози супроводжується специфічними структурними та лабораторними змінами, залишається відкритим. Мета роботи - встановити особливості сонологічних та лабораторних змін у дітей із неалкогольною жировою хворобою підшлункової залози залежно від ступеня стеатозу. Спостережено 93 дітей віком від 7 до 17 років, середній вік 11,87 +- 2,82 року. Ступінь стеатозу підшлункової залози оцінювали за допомогою ультрасонографії. Проведено зсувнохвильову еластографію й стеатометрію (кількісну оцінку ступеня загасання ультразвуку з визначенням середнього коефіцієнта загасання ультразвуку (UAC)) з використанням апарату Ultima PA Expert ("Радмір", Україна). Фіброз та стеатоз печінки були діагностовані з використанням апарату "Фіброскан 502 Touch" (Франція) з CAP (контрольований параметр ультразвукового загасання) функцією. Діти були розподілені на такі групи: 1-ша група - 50 дітей зі стеатозом підшлункової залози й ожирінням/надмірною вагою; які були розділені на підгрупи: підгрупа S1 - 20 дітей з 1-м ступенем стеатозу підшлункової залози; підгрупа S2 - 22 дитини з 2-м ступенем стеатозу підшлункової залози, S3 - 8 дітей з 3-м ступенем стеатозу підшлункової залози; 2-га група - 30 дітей без стеатозу підшлункової залози з ожирінням/надмірною вагою, 3-тя група - 13 дітей з нормальною вагою (контрольна група). Пацієнтам були виконані загальноклінічний аналіз крові з визначенням швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), біохімічна гепатограма (з визначенням аланінамінотрансферази (AЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ), гамма-глутамілтранспептидази (ГГТП)) - визначення рівня амілази крові. Рівень інсуліну визначали за допомогою імуноферментного аналізу з розрахунком HOMA-IR. Статистичний аналіз проводився з використанням програмного забезпечення Statistica 7.0 за допомогою дисперсійного аналізу (ANOVA) з наступним post hoс аналізом. Висновки: дослідження показало, що неалкогольна жирова хвороба підшлункової залози в дітей супроводжується стеатозом печінки, збільшенням рівня маркерів запалення та інсулінорезистентністю в міру зростання ступеня стеатозу.

Відмінність між м'яким (F1 - 2) і розвиненим фіброзом (F3 - 4), як і відсутність фіброзу у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки (НАЖХП), є важливим питанням для з'ясування прогнозу. Сироваткові маркери були запропоновані як альтернатива біопсії. Мета роботи - розробити нову модель для визначення стадії фіброзу на основі більш ефективної комбінації серологічних маркерів і порівняння її з встановленими алгоритмами. У дослідження включено 60 пацієнтів із НАЖХП, які проходили обстеження та лікування у відділенні захворювань печінки та підшлункової залози ДУ "Інститут гастроентерології НАМН України". Серед досліджених 26 чоловіків і 34 жінки, середній вік яких (49) і (50) років відповідно. Всім пацієнтам проведено черезшкірну пункційну трепан-біопсію печінки з подальшим морфологічним дослідженням пунктату; визначено вміст гіалуронової кислоти, <$Ealpha sub 2>-макроглобуліну, аполіпо-протеїну А1, фібронектину, гаптоглобіну в сироватці крові та розрахунок неінвазивних маркерів фіброзу печінки: AAR, APRI, FIB-4. Проведений ROC-аналіз показав, що найбільші показники площі під AUROC-кривою були для індексу FIB-4 для F2 - 0,72, F3 - 0,8, F4 - 0,82 за p << 0,05. Результати індексу APRI були вірогідно високими для помірного та вираженого фіброзу (F2 - 0,74, F3 - 0,82, p << 0,05). А показники AAR були вірогідними лише для цирозу печінки (площа під AUROC-кривою 0,89, p << 0,05). Установлено сильний прямий зв'язок між стадією фіброзу та рівнем гіалуронової кислоти, <$Ealpha sub 2>-макроглобуліну та фібронектину та обернений зв'язок помірної сили між показниками аполіпопротеїну А1, гаптоглобіну. Визначено прямий зв'язок помірної сили між ступенем активності запального процесу і показниками гіалуронової кислоти, <$Ealpha sub 2>-макроглобуліну і фібронектину та обернений помірний зв'язок - аполіпопротеїну А1 і гаптоглобіну. Встановлено, що найбільшу діагностичну цінність із неінвазивних маркерів фіброзу мають показники <$Ealpha sub 2>-макроглобуліну, аполіпопротеїну А1, гіалуронової кислоти та фібронектину, для яких площа під AUROC-кривою для мінімального фіброзу не була нижчою ніж 0,75, а для помірного, вираженого фіброзу та цирозу становила більше 0,9.