В репертуаре зябликов с северо-восточной части Балканского региона выявлено 39 типов песен, из которых наиболее распространены 9. Сравнение песен балканских зябликов с песнями птиц с Кавказа, Восточных Карпат, Крыма и равнинной Украины показало полное отсутствие общих типов песен. Структура песен балканских зябликов оказалась сходной со структурой песен птиц Кавказа и Восточных Карпат, но существенно отличалась от структуры песен птиц Крыма и равнинных районов Украины. Из 106 элементов, выявленных в песнях балканских зябликов, 5 - оказались специфичными для местных птиц, еще 37 - общими с элементами, выявленными исключительно в популяции зябликов Восточных Карпат и отсутствующими в песнях зябликов из Крыма и равнинных районов Украины. Наличие общих элементов в песнях зябликов Балканского региона и Восточных Карпат может свидетельствовать об отдаленных родственных связях между этими территориальными песенными комплексами или (и) о сохранении реликтовых элементов в песнях этих горных популяций. "Дождевые сигналы" зябликов Балкан радикально отличаются от аналогичных сигналов птиц Крыма, равнинной Украины и Восточных Карпат и совершенно идентичны сигналам птиц Кавказа.

На территории Украины выявлено 4 типа дождевых сигналов зябликов: "rulsch"-сигнал - трелевой сигнал, широко распространенный в Европе, "hui"- сигнал - свистовой сигнал, распространенный в Северо-Западной и Центральной Европе, уникальный "крымский" свистовой сигнал, распространенный только на Крымском полуострове, а также "кавказский" свистовой сигнал, распространенный на Кавказе, в Малой Азии и на Балканах. Приведены сонограммы вариантов исполнения сигналов каждого типа. Изучено распространение диалектов дождевых сигналов зябликов на территории Украины. "Rulsch"-диалект распространен на большей части равнинной Украины и в Карпатах. Благодаря заселению искусственных лесонасаждений в степной зоне ареал этой популяции расширился к югу до побережий Черного и Азовского морей. "Hui"-диалект распространен в регионе Нижнего Дуная. В северо-восточной части дельты Дуная зяблики с "hui"- и "rulsch"-дождевыми сигналами встречаются совместно, отмечено попеременное исполнение обоих сигналов одной птицей, но зяблики с гибридными сигналами здесь не выявлены. Это может свидетельствовать о недавнем вселении сюда зябликов "rulsch"-популяции. "Крымский" диалект распространен в Горном Крыму и в большей части степной зоны Крымского полуострова. Исполнение дождевых сигналов кавказского типа зафиксировано у единичных залетных птиц на востоке Крымского полуострова и в Нижнедунайском регионе.

Проаналізовано вокальний репертуар географічно ізольованої популяції вівчариків, що виникла в горах Кримського півострова в 90-х роках XX ст. У репертуарі кримських вівчариків виявлено 42 пісенних елементи. Чверть пісенних елементів з репертуару кримських птахів виявилися специфічними - вони були відсутні в репертуарі вівчариків європейських популяцій з географічно близьких до Кримського півострова регіонів - районів, розташованих на північ (підвид Ph. с. abietinus) і захід (підвид Ph. c. collybita) від нього. Порівняння набору елементів пісень кримських вівчариків з елементами, виявленими в піснях птахів з Кавказу (підвид Ph. c. caucasica), показало, що вони належать до однієї вокальної популяції - специфічні елементи, які знайшли в піснях кримських вівчариків, були присутні і в піснях кавказьких птахів. Це свідчить, що гніздова популяція вівчариків у Криму утворилася в результаті експансії птахів з Кавказу, а кримські вівчарики належать до підвиду Ph. c. caucasica.

Досліджено процес розселення чорного дрозда в степовій зоні України. Розширення ареалу виду стало можливим з появою в степовій зоні штучних лісонасаджень, багато з яких було закладено ще у другій половині XIX ст. Проте розселення чорного дрозда у степовій зоні Лівобережної та Правобережної України почалося тільки в середині XX ст., а у степовій зоні Кримського - наприкінці XX ст. Наразі південна межа ареалу цього виду у Лівобережній Україні майже досягла північного узбережжя Чорного та Азовського морів. У Правобережній Україні межа ареалу чорного дрозда вже досягла морського узбережжя. У степовій зоні Кримського півострова розселення відбувалося в північному напрямку - з лісів Гірського Криму. Найвіддаленіші від гірських лісів популяції чорного дрозда знайдено в штучних лісонасадженнях біля північних і східних меж півострова, в західній та північно-західній частинах степової зони Криму цей вид відсутній.