Сучасні публікації з приводу аденом гіпофіза демонструють важливу роль капсули аденоми гіпофіза в рості та інвазивності пухлини. Роботу побудовано на аналізі 562-х спостережень хворих з гормонально-неактивними аденомами гіпофіза (ГНАГ), яких було прооперовано в ДУ "Інститут нейрохірургії імені акад. А. П. Ромоданова НАМН України" у період з 2011 по 2015 рр. Операції проводились переважно транссфеноїдально мікрохірургічно, ендоскопічно або з ендоскопічною асистенцією. 4,6 % випадків оперовано за транскраніальних доступів. Контроль обсягу видалення мав комплексний характер та базувався на інтраопераційних даних і проведенні МРТ з контрастуванням в перші 5 - 7 діб після операції. Проведено розподіл аденом гіпофіза за ознакою радикальності видалення, яке може бути досягнуто. Група радикальної хірургії ГНАГ (n = 248), де повне видалення пухлини і капсули було можливим. Випадки, коли візуального видалення всіх елементів капсули не було досягнуто, віднесено до II групи ГНАГ (n = 181). Третя група (n = 133) пухлин включала в себе всі випадки ГНАГ, коли радикальне видалення було завідомо неможливим і не планувалось як таке. Прогностично найсприятливішим є радикальне видалення пухлини у пацієнта I групи, з повним візуальним контролем інтактної тканини гіпофіза. Висновки: використання розподілу ГНАГ за ознакою радикальності видалення надає змогу об'єктивно оцінювати можливості нейрохірургічного втручання.