Хірурги і ортопеди, проводячи лікувальні та реабілітаційні заходи хворим на МЕО не надають уваги соціально-психологічній реабілітації. Мета дослідження - визначення обсягу методів реабілітації цієї групи хворих. Дослідження проводилось за допомогою методу анкетування за розробленою анкетою. На головне питання анкети - як захворювання вплинуло на реалізацію життєвих планів, 8 (15,1 %) респондентів відповіли, що остеомієліт перекреслив усі життєві плани. Такий висновок частіше робили пацієнти чоловічої статі - 18,2 проти 10 % жіночої (p >> 0,05). Обсяг реабілітації доповнено питаннями абілітації - системою лікувальних заходів, які запоігають патологічним станам і ліквідують його у дітей, хворих на МЕО. Висновки: виходячи з вище переліченого, обгрунтованими є наступні етапи реабілітації у дітей з МЕО: лікування МЕО в гострому періоді та диспансерне спостереження у хірурга та ортопеда протягом 2-х років (реабілітація); відновлення структури і функцій ураженого сегмента кінцівки протягом росту пацієнта (диспансерне спостереження і корекція у ортопеда); корекція наслідків перенесеного МЕО, котра внаслідок тяжких вад пов'язана насамперед з корекцією психологічного стану, що надасть змогу адаптуватися хворим в суспільстві (протягом життя у ортопеда та психолога).