Рассмотрены теоретические аспекты гиперкомплексного исчисления и его применение к анализу преобразовательных систем с многократной модуляцией, а также особенности проектирования асинхронных генераторов с вентильным возбуждением. Отдельные главы посвящены экспериментальным системам автономного энергоснабжения с комплексным использованием возобновляемых источников энергии, автоматической коррекции систематических погрешностей измерения яркости при степенной функции преобразования фотоэлектрического преобразователя, специализированному измерительно-регистрирующему устройству и методике исследований эксплуатационных параметров потребителей резкопеременной нагрузки.

Розглянуто питання устрою та опису автоматизованої системи безперервно-потокового дозування сипучих інгредієнтів з тензометричним ваговим коректором ВК-1.

Проаналізовано залежності величин вищих гармонік струму та напруги в мережах низької напруги з використанням моделей, в яких нелінійне навантаження задається джерелами струму вищих гармонік.

Розглянуто особливості аналізу стійкості нестаціонарних механічних процесів у гетерогенних демпфірувальних середовищах у наближенні зосереджених і розподілених параметрів з урахуванням ефектів внутрішнього тертя.

Установлено, що під час проходження струмів короткого замикання через болтові розбірні контакти виникають механічні напруги, що призводять до деформації матеріалу контактів. Існуючі засоби стабілізації контактного тиску не повною мірою забезпечують підвищення надійності контактів. Для розв'язку задачі ефективної стабілізації контактного тиску доцільно застосовувати тарілчасті шайби зі сплаву з ефектом надпружності.

Описано метод геометричного моделювання в тривимірному Евклідовому просторі енергетичних процесів у керованих випрямлячах (КВ). Доведено, що геометричним відображенням цих процесів та робочих режимів КВ у загальному випадку є частини сферичної поверхні.

Обгрунтовано підхід до дослідження усталених та збурених режимів в електроенергетичних об'єктах і системах за допомогою побудови опорних диференціальних систем. Стосовно лінеаризованих моделей цей підхід зводиться до триангуляції (зведенню лінійних систем до трикутного вигляду) з наступним переходом до постійної трикутної матриці. Розроблено метод покліткової триангуляції лінеаризованих автономних електроенергетичних систем, який зводиться до розв'язання квадратних алгебричних рівнянь і побудови розв'язків систем нелінійних алгебричних (функціональних) рівнянь за вказаними алгоритмами. Зроблено співставлення методу з іншими розробками відносно пошуку критеріїв асимптотичної стійкості режимів в енергосистемах.

Розглянуто надпровідникові магнітогідродинамічні (МГД) рушійні комплекси для морських суден. Такий МГД рушій складається з трьох частин: гідропропульсивної системи, електродів, що знаходяться безпосередньо у морській воді, та надпровідникової системи збудження магнітного поля. Розглянуто структуру, принцип дії та наведено результати моделювання магнітного поля. Обговорено особливості МГД рушіїв. Показано, що надпровідникові МГД рушії із замкнутим робочим каналом мають значно кращі технічні характеристики у порівнянні зі структурами з відкритим каналом.

Наведено постановки та розв'язки крайових задач з розрахунку вихрових струмів у елементах конструкції з немагнітної сталі трансформаторів та електричних реакторів. Розглянуто математичні моделі контактуючих немагнітних та феромагнітних нескінченних пластин, немагнітної пластини з кусково-періодичним розподілом магнітного поля на її поверхні, немагнітної пластини з круговими вирізами, систем контактуючих феромагнітних і немагнітних пластин з круговими вирізами та складним розподілом магнітного поля. Моделі застосовано для розрахунку вихрових струмів, втрат в ярмових балках, пресувальних пластинах, крайньому пакеті стрижня магнітної системи, а також у кришках і стінках баків трансформаторів, електричних реакторів за наявності вставок з немагнітної сталі з урахуванням кругових вирізів для вводів, магнітних екранів на поверхні вставок.

Розглянуто різні методи підвищення достовірності параметрів режиму електроенергетичних систем. Ефективність запропонованих підходів продемонстровано на прикладах вилучення аномальних вимірів та відновлення пропусків сумарного електричного навантаження енергооб'єднання України.

Запропоновано математичну модель для аналізу комутаційних процесів, що виникають внаслідок схемних перемикань. Розглянуто статичні та динамічні характеристики електропривода з комбінованою схемою, показано можливість зменшення стрибків струму в силових колах, що комутуються, за допомогою нових схемно-технічних розв'язку. Подано рекомендації щодо використання комбінованої схеми вмикання силової частини трифазно-однофазного асинхронного електропривода з одним робочим конденсатором, що дозволяє відмовитися від пускового ступеня ємності та покращує експлуатаційні властивості електромеханічної системи.

Окреслено основні напрямки підвищення енергетичної ефективності, в загальному вигляді визначено особливості комплексного моделювання енергетичних процесів у системах енергопостачання шляхом використання принципів діакоптики та редукції їх вихідних схем. Проаналізовано енергетичні характеристики та показники, підведено баланс складових енергій у перетинах систем.

Запропоновано спосіб визначення початкових умов для числового розв'язання задачі про динаміку підводного іскрового розряду. Урахування особливостей формування розрядного каналу здійснено на базі вже наявного теоретичного та експериментального матеріалу. На прикладі двох характерних режимів розряду розраховано початкові параметри, необхідні для постановки та розв'язання задачі.

Одержано аналітичні вирази вхідної миттєвої потужності випрямного навантаження, яка характеризує незрівноваженість режиму.

Розглянуто основні властивості нечітких множин та основні операції над ними щодо практичного використання в електротехнічних системах керування.

Викладено методику розв'язку задачі розрахунку струмів короткого замикання в електричних мережах за допомогою IST-засобів. Описано розрахункові моделі основних елементів електричної мережі та наведено рекомендації щодо поліпшення їх точності. Вказано шляхи підвищення ефективності використання IST-засобів.

Отримано та розв'язано рівняння для визначення енергетично оптимального значення модуля вектора потокозчеплення ротора асинхронної короткозамкненої машини в усталеному процесі її роботи для врахування втрат потужності у міді та сталі, а також додаткових і механічних втрат у машині. Дане рівняння та його розв'язок можуть застосовуватися для аналітичних досліджень і навчання штучних нейронних мереж, використання яких є перспективним під час побудови енергетично ефективних асинхронних приводів і генераторів.

Проаналізовано опубліковані дані щодо застосування джерел вторинного електроживлення залежно від потужності та схемного рішення. Наведено стислий аналіз перспектив підвищення їх питомої потужності. Виконано аналіз однотактних інверторів.

Порівняно два методи керування процесом зарядження ємнісних накопичувачів. Запропоновано алгоритм керування зарядним пристроєм з перериванням зарядного струму. Розглянуто схеми зарядних пристроїв малої та середньої потужностей.

Досліджено компенсовану трифазну обмотку лінійної індукційної машини зі змінюваним просторовим положенням фаз. Доведено можливість керування за допомогою просторового зсуву осердь однорідністю нагрівання площинного прокату металів за шириною під час індукційного нагрівання.