На підставі вивчення маловідомих документальних архівних та інших джерел вперше у вітчизняній історіографії комплексно досліджено найбільш поширені соціальні аномалії доби непу та причинно-наслідкові зв'язки між ними. Розкрито сутність, характер та особливості прояву таких явищ, як дитяча безпритульність, жебракування, бродяжництво, пияцтво, проституція у південному регіоні України. Відтворено практичні заходи властей та механізм взаємодії державних і громадських інститутів щодо поступової ліквідації негативних соціальних наслідків непу. Показано труднощі, протиріччя та прорахунки у боротьбі з соціальними аномаліями, обгрунтовано значення та можливості використання позитивного та негативного історичного досвіду для запобігання виникненню аналогічних явищ у сучасній Україні.

На основе изучения малоизвестных документальных архивных и других источников впервые в отечественной историографии комплексно исследованы наиболее распростаренные социальные аномалии неповской эпохи и причинно-следственные связи между ними. Раскрыта сущность, характер и особенности проявления таких явлений, как детская беспризорность, попрошайничество, бродяжничество, алкоголизм, проституция в южном регионе Украины. Рассмотрены практические мероприятия властей и механизм взаимодействия государственных и гражданских институтов в процессе постепенной ликвидации негативных социальных последствий непа. Показаны трудности, противоречия и просчеты в борьбе с социальными аномалиями, обосновано значение позитивного и негативного исторического опыта и возможности его использования для предупреждения возникновения аналогичных явлений в современной Украине.