Проаналізовано текстово-категорійні властивості та світоглядні особливості художньої мови XX ст. Уточнено зміст категорійного поняття "художнє мовомислення" як естетично значущої та світоглядно структурованої площини сенсоутворення. Запропоновано конструкт взаємодії асоціативно-смислового поля художніх текстів і основоположних концептів європейських філософсько-естетичних систем. Доведено референційні зрушення всередині текстової системи художньої мови: денонсацію її аксіологічного та підсилення образного чинників. Увагу приділено аналізу художніх творів І. Багряного, В. Дрозда, Л. Костенко, Є. Плужника, В. Стуса, Ю. Тарнавського, Є. Гуцала, Ю. Андруховича.

Проанализированы текстово-категорийные свойства и мировоззренческие особенности художественного языка XX в. Уточнено содержание категорийного понятия "художественное языкомышление" как эстетически значимой и мировоззренчески структурированной плоскости сенсообразования. Предложен конструкт взаимодействия ассоциативно-смыслового поля художественных текстов и основоположных концептов европейских философско-эстетических систем. Доказаны референционные сдвиги внутри текстовой системы художественного языка: денонсация ее аксиологического и усиление образного факторов. Уделено внимание анализу художественных произведений И. Багряного, В. Дрозда, Л. Костенко, Е. Плужника, В. Стуса, Ю. Тарнавского, Е. Гуцало, Ю. Андруховича.