Висвітлено діяльність вітчизняної інтелігенції в 1920-ті рр., проаналізовано більшовицьку ідеологічну програму щодо взаємовідносин зі сформованою до революції інтелігенцією, спрямованої на її використання для досягнення цілей соціалістичної реконструкції, особливості виховання нової генерації інтелігентів. Розглянуто соціальну політику радянської влади, їх повсякденні життєві практики за умов переходу від традиційно усталеної повсякденності до життєдіяльності за екстремальних і екстраординарних умов. Розкрито способи адаптації та конформізації інтелігенції, прояви мімікрії та опірності в її середовищі, а також роль у виробленні і засвоєнні норм радянського способу життя.

Освещена деятельность отечественной интеллигенции в 1920-е гг., проанализированы большевистская идеологическая программа по взаимоотношениям со сформированной до революции интеллигенцией, направленной на её использование для достижения целей социалистической реконструкции, особенности воспитания новой генерации интеллигентов. Рассмотрены социальная политика советской власти, их повседневные жизненные практики в условиях перехода от традиционно установившейся повседневности к жизнедеятельности при экстремальных и экстраординарных условиях. Раскрыты способы адаптации и конформизации интеллигенции, проявления мимикрии и сопротивляемости в её среде, а также роль в выработке и усвоении норм советского образа жизни.