Проаналізовано лексико-семантичні, морфологічні та словотвірні процеси в публіцистичному, художньому, конфесійному стилях у взаємозв'язку з тенденціями динаміки літературної норми. Особливу увагу приділено питанням функціонування фонетичних та морфологічних варіантів, обгрунтовано основні напрямки лексичних та граматичних змін, зокрема взаємодії української та запозиченої лексики, розкриття внутрішнього словотвірного потенціалу. Визначено зміни в нормативному статусі, загальні особливості кодифікації різнорівневих мовних одиниць на основі зіставно-порівняльного аналізу даних історичної та сучасної лексикографії і їх функціональних особливостей.