Розглянуто актуальні питання мовної естетики української словесності - від творчості І. Котляревського, Т. Шевченка до сучасної мовно-художньої практики (Л. Костенко, Г. Тютюнник, Є. Пашковський, М. Матіос). Запропоновано нове прочитання текстів української художньої літератури XIX - XX ст., яке грунтується на теоретичних засадах виокремлення мовно-естетичних знаків національної культури. Зазначено, що співвідносність мовно-естетичних знаків із такими поняттями, як лінгвокультурема, етно- та лінгвокультурні концепти, етнокультурознавча лексика, культуреми, слова з національно-культурним компонентом семантики, засвідчує, що сучасний погляд на історію нової української літературної мови має грунтуватися на аналізі текстів, у яких виявляються мовно-естетичні знаки національної культури. Увагу приділено питанням взаємодії філософії мови та філософії культури.