Розглянуто теоретичний доробок О. Уайльда, Т. Манна, А. Франса, І. Франка та С. Цвейга, що посідає визначне місце в їх творчій спадщині. Показано, що спираючись на принципи міждисциплінарного підходу, письменники артикулювали низку оригінальних ідей, які стали вагомим внеском у європейську гуманістику другої половини XIX - першої половини XX ст. Увагу приділено соціальному аспекту естетизму О. Уайльда, евристичному потенціалу "культурософських" поглядів Т. Манна, психологічним ідеям і літературознавчим студіям А. Франса. Висвітлено питання біографізму та самоаналізу у творчості І. Франка.