Подано експлікацію еволюції методологічних засад дослідження економіки в європейській філософській думці, від її витоків до сучасних підходів. Висвітлено методологічні засади дослідження феномену господарства, охарактеризовано індивідуалістичнио-утилітарний підхід до господарства класичної школи політекономії, марксову парадигму продукціонізму як матеріалістичне розуміння економіки, історичну школу дослідження господарства, філософію історії господарства В. Зомбарта, ціннісно-нормативний підхід до економічної діяльності М. Вебера, сукб'єктивізм і феноменологізм як базові принципи австрійської школи економіки. Значну увагу приділено розгляду особливостей концептуалізації феномену господарства як глобальної економічної системи. Акцентовано на постіндустріальній та постмодерністській парадигмі дослідження сучасної системи госопдарства, а також на трансформації розуміння господарства за умов глобалізації економіки.