Літературу українського постмодернізму осмислено як простір мовних, тілесних, психологічних і геокультурних трансформацій, які здійснюються в ігровий спосіб, а його метафорою служить "післячорнобильська бібліотека" - набір текстів, топосів, цитат, дискурсів, сюжетів, імен, канонів, розгорнених на зламі ХХ - ХХ ст. Післячорнобильський текст українського постмодернізму витлумачено як карнавалізований і постапокаліптичний, а Чорнобиль - як слово-символ, що позначає стан присутності "після травми". Оригінальна концепція постмодернізму в дослідженні грунтується на методології нуклеарної критики, адже для самої постмодерністської філософії постмодерн недвозначно асоціюється з ядерною епохою.