Розглянуто синергетику в контексті творчих інтенцій розвитку освіти. Приділено увагу трансформації смислових кодів культури та знання в нелінійності соціального буття. Охарактеризовано методологічний аспект освітнього процесу в парадигмі синергетики. Досліджено наукову раціоналізацію в рефлексіях освітньої творчості. Визначено модус андрагогіки у синергетичній моделі освіти. Узагальнено досвід концептуалізації невизначеності у постнекласичній раціональності. Вивчено самореалізацію людини в освітньому процесі. Проаналізовано системно-психологічний підхід до взаємозв'язку соціалізації та обдарованості.