З'ясовано характерні особливості поведінки дворянства Катеринославської губернії за різних ситуацій у період соціально-економічної, суспільно-політичної та соціокультурної трансформації Російської імперії другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Проаналізовано роль дворянства після скасування кріпацтва в діяльності різноманітних інституцій, що виникли внаслідок реформ Олександра ІІ і контрреформ Олександра ІІІ. Описано шляхи подолання проблем, що постали після 1861 р., які бачило катеринославське дворянство. Розглянуто взаємодію всередині дворянського зібрання та поза його межами з різними соціальними та етнічними групами. Досліджено вплив дворян на соціокультурну ситуацію в губернії та що спонукало їх займатися благочинною та просвітницькою діяльністю та які були її напрями.