З’ясовано роль і місце соціально-історичних форм самоврядування, що розвинуті становими органами влади українського міста — цеховими, ремісничими та міщанськими управами. Проаналізовано повноваження, структурні зміни, які відбулися з цими управами впродовж «довгого» XIX ст. Визначено, що зберігаючи залишки магдебурзького права, вони одержали від держави нові завдання та стали виборними інституціями для справляння податків і соціального захисту міщанства.