Проаналізовано маловідомі сторінки західноукраїнської діаспорної драматургії 1920 - 1930-х рр., що доповнюють розвиток літературно-мистецького процесу в Україні означеного періоду. Вперше до літературо- та театрознавчого обігу введено п'єси релігійно-християнського спрямування "стрілецькі" п'єси, драми письменників-емігрантів, переосмислено з нових ідейно-естетичних позицій донедавна канонізовані твори знаних драматургів. Розглянуто традиційне та модерне художнє мислення багатьох національних авторів у контекстуальному та типологічному вимірах, залучено численні архівні матеріали та документи історико-літературного та театрознавчого характеру.