Висвітлено проблеми національно-культурного мовного простору в лінгвокогнітивному вимірі, функціонування мовно-естетичних компонентів у структурі художнього тексту. Розглянуто комплекс питань щодо позначення психотипологічних рис українця, відтворення в слові та стійкому звороті національно-мовної специфіки. Розкрито особливості ідіостилю письменника. Розглянуто логоепістему здоровий глузд у народному світорозумінні. Увагу приділено етнокультуремам глупота, брехливість, скупість, заздрісність, зверхність, мстивість. Розглянуто смислове розмаїття художніх текстів Василя Стефаника та лінгвопоетичні виміри творчості Марка Черемшини.