Наведено результати аналізу української історіографії академічної доби (з кінця XVIII ст. до нинішнього часу) через призму суспільних і політичних контекстів її історії. Не випускаючи з уваги інтелектуальних, персоналійних, інституційних вимірів українського професійного історіописання, запропоновано модель національної історіографії як передусім суспільно-політичного явища.