Висвітлено шлях і перспективи українського художнього слова в його історичному розвитку. Зазначено, що розглянутий у книзі літературний процес другої половини XX та початку XXI ст. постає невіддільною спадкоємною ланкою на цьому тисячолітньому шляху. Тяглість, роль національних традицій і цінностей, історична пам'ять - домінантні мотиви літературознавчих, етнокультурних, а часто й актуальних політико-ідеологічних міркувань та узагальнень ученого. Зауважено, що видання не має монографічної побудови, автор шукає засоби поєднання наукового дискурсу та вільного літературно-критичного "неохололого" осмислення матеріалу: у вибраному з його доробку різних часів, крім більших і менших літературознавчих розвідок, і політична полеміка, діалоги й інтерв'ю, нотатки та коментарі, чимало спогадів, біографічні й автобіографічні штрихи та деталі, ексклюзиви тощо. За жанровим розмаїттям книжки - широка портретна панорама українського письменства, цілісний розгляд як різноскладового літературного процесу, так і багатьох, пов'язаних із ним, наболілих духовних проблем України на зламі епох.