Висвітлено широкий спектр наукового осмислення життя та творчої спадщини Лесі Українки, її літературного та родинного оточення. Наведено літературознавчі, мовознавчі, джерелознавчо-текстологічні, архівні та бібліографічні матеріали. Досліджено конфлікт реальності та мистецтва у белетристичній спадщині Лесі Українки, який розкриває аспекти естетичного розвитку національної культури в епоху раннього українського модернізму. Розглянуто проблему амориністики й епідового комплексу в психологічному етюді "Cліпець", який написаний як відгук на одноіменний твір О. Кобилянської. Проведено компаративний аналіз поеми "Ізольда Білорука" і шотландського циклу легенд про фрейнів "Смерть Дірмеда". У біографічному, суспільно-політичному, мистецькому контекстах проведено зіставлення життєвих і творчих шляхів Лесі Українки та А. Чехова. У контексті української та світової літератури з'ясовано жанрову специфіку віршованої драматургії поетеси. На матеріалах епістолярію проаналізовано французьку лектуру Лесі Українки, її специфіку, тематичне спрямування та літературно-естетичні погляди письменниці. Висвітлено літературну та громадську діяльність відомої української письменниці О. Пчілки щодо популяризації життя та творчості Т. Шевченка. Розглянуто життя та наукову діяльність ученого-фізика М. Косача (1869 - 1903 рр.), описано тартуський і харківський періоди. Проаналізовано художню творчість літературної династії в контексті родового етосу, на матеріалі творів письменників з родини Косачів-Драгоманових простежено вплив авторитету предків на морально-етичне детермінування дій образів-персонажів. Надано відомості про музеї Лесі Українки.