Вивчено риторичні та просодичні особливості німецького мітингового дискурсу. Дослідження проведено на матеріалі мітингових виступів діячів політики та культури Німеччини. Визначено статус мітингового дискурсу, його дискурсивні й лінгвальні характеристики, на основі розробленої комплексної методики інструментально-фонетичного дослідження встановлено специфіку просодичного оформлення мітингового дискурсу, що характеризується посиленням просодичної інтенсивності.

Розглянуто проблему фонетичної інтеграції англіцизмів у процесі онімечування. Вплив англійської мови на німецьку є предметом дискусій у сучасному мовознавстві: чи мають можливість іншомовні слова сприяти виникненню нових елементів у системі мови, що в свою чергу може призвести до нормативних змін, чи вони є яскравим прикладом переможного впливу властивих мові-реципієнту внутрішніх законів.

Визначено основні лінгвістичні й соціокультурні характеристики мови німецького репа, а також мовні й тематичні відмінності його підстилей (на прикладі політичного репа).

Надано систематичний аналіз реалізації німецького вокалізму у німецькому вимовному стандарті. Увагу зосереджено на проблемі функціонування та високому ступені варіативності глотального приступу голосних фонем в ініціальній позиції, де виявлено істотні розходження між кодифікованою нормою й німецьким автентичним мовленням.

The present paper deals with some of J. Thurber’s works that feature parody. Analyzed is the collection of short stories “Ladies’ and Gentlemen’s Guide to English Usage.” It is argued that the humorous effect is achieved through the interplay of various types of discourses. The article also addresses the terms “intertextuality”, “interdiscursivity”, and other relevant notions.

Розглянуто прийом пародії у деяких творах Д. Тербера, а саме, у його “Настанові для леді та джентельменів з правильного вживання англійської мови”. Гумористичний ефект досягнено завдяки взаємодії елементів різних дискурсів. Також приділено увагу термінам “інтертекстуальність”, “інтердискурсивність” та іншим дотичним поняттям.

В статье рассматривается прием пародии в некоторых произведениях Джеймса Тербера, а именно, в его “Руководстве для леди и джентльменов по правильному использованию английского языка”. Юмористический эффект достигается .благодаря взаимодействию элементов различных дискурсов. Также уделяется внимание терминам “интертекстуальность”, “интердискурсивность” и прочим релевантным понятиям.

Рассмотрены события и тенденции в истории американской научной фантастики, которые кажутся самыми значимыми для становления и развития жанра. История возникновения и последующего развития жанра ограничивается периодом от первого появления "рассказов об удивительном" в конце XIX столетия, проходит период своего расцвета, наблюдаемый в середине XX века, отражая в произведениях более широкие культурные и технологические тенденции того периода, и окончательно занимает совершено определенное место в системе художественной литературы с появлением "киберпанка" в конце 80-х.

Based on the deterministically inscribed Pro-theses. The evolutionarily developed Theses. The ideologically controlled Anti-theses. And the culturally sustained Syn-theses. The term tragedy (tragodia) is made up of two ancient Greek words, tragos (goat) and ode (ode, song). The generally accepted etymology of the term is the "ode of the goats", either because a) as part of the ancient ritual, the actors disguised themselves as goats so as to enact the escort of the god Dionysus, or because b) as part of the games, a goat was offered as a trophy to the victor .

This paper deals with the definition of aggressive rhetoric as a persuasive method in political communication, the transformation of the concept "speech aggression" towards its positive semantic, the complex of aggressive speech means on the verbal and paraverbal levels. The verbal means of an aggressive rhetoric are the rhetorical figures, such as the antithesis that creates the greatest emotional stress due to its underlying semantic contrast. The paraverbal means of aggressive rhetoric are theprosody and co-speech gestures of the antitheses.

Hозглянуто визначення агресивної риторики як засобу впливу у політичній комунікації, позитивна семантична трансформація поняття "мовленнєва агресія", комплекс агресивних засобів на вербальному та паравербальному рівнях. До вербальних засобів агресивної риторики належать риторичні фігури, а саме антитеза, яка створює великий емоційний стрес завдяки семантичному протиставленню. До паравербальних засобів відносяться просодичні та кінетичні маркери, що супроводжують антитезу.

В статье рассматривается определение агрессивной риторики как метода воздействия в политической коммуникации, позитивная семантическая трансформация понятия «речевая агрессия», комплекс агрессивных речевых средств на вербальном и паравербальном уровнях. Вербальными средствами агрессивной риторики являются риторические фигуры, такие как антитеза, создающая серьезный эмоциональный стресс благодаря лежащему в ее основе семантическому противопоставлению. Паравербальными средствами выступают просодия и речесопроводительные жесты антитезы.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Рос)-318.3 + Ш5(4Гре)-4 Tersakis A. 534

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж69543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано зразок дидактичного аналізу грецької поеми Костянтина Кавафі "Александрійські королі" у зіставленні з історичною працею Плутарха "Паралельні життя". Протиставляється історичне та поетичне світобачення.

The article highlights semelfactive verbs as a means of expressing functional-semantic category of frequentativity.

Виявлено взаємний вплив швейцарських діалектів німецької мови на фонетичном рівні мовної системи, а також співвіднесено і виявлено основні їх відмінності від тотожних форм у власне німецькому стандарті.

Рассмотрена одна из специфических особенностей системы немецкого вокализма, проявляющаяся в наличии разных видов начальной стадии фонации. Обнаружены существенные противоречия в определении и обозначении окклюзии внутри кодифицированной нормы, а также выявлены значительные расхождения в реализации нового (твердого) приступа гласных при ее сопоставлении с реальной нормой, которая представлена в речи дикторов государственного радио- и телевещания Германии, являющейся немецким произносительным стандартом.

Объяснены некоторые аспекты феномена возвратного местоимения SELF в английском языке. Приведены и сравнены синхронические изменения, произошедшие в парадигме значений местоимения в двух периодах существования языка - в древнеанглийском и современном. Установлено, что SELF подвергся постепенному процессу утраты своего статуса независимой лексической единицы и начал выражать косвенные падежи личных местоимений, давая начало полисемии возвратного маркера и усилительной частицы.

Розглянуто мовленнєву маску як лінгвістичний феномен, наведено критерії класифікації та виділено види мовленнєвої маски в англомовному усному рекламному дискурсі. Встановлено, що в усному рекламному дискурсі маска є рівнозначною певній позиції автора дискурсу, яка реалізується вербальними та паравербальними засобами. У зв'язку з тим, що кожний вид мовленнєвої маски характеризується певними інтонаційними засобами реалізації, мовленнєві маски в усному рекламному дискурсі поділено на інформувальні, переконувальні та навіювальні.

Розглянуто особливості приватного листування Вінстона Черчилля з дружиною Клементиною Черчилль. Визначено типи листів та їх специфіку, основними характеристиками яких є політематичність, діалогічність, ініціативність, екстравертність.

Рассмотрена проблема эллипсиса как одного из активных процессов упрощения синтаксической структуры предложения. Эллипсис выступает в афоризме средством конденсированного представления мысли. Доказано, что этот эффект базируется на импликации, детерминируемой, среди прочего, и законами эргономики. Стремление говорящего к экономии языковых ресурсов при сохранении фокуса внимания на кластерах существенно значимой информации позволяет сжимать афористическое высказывание до разумных пределов без разрушения его пропозициональной базы.

Розглянуто лінгвосеміотичну інтерпретацію як метод аналізу тексту. Запропоноване лінгвосеміотичне бачення комунікативного процесу грунтується на його тлумаченні як процесу кодування, декодування та перекодування структур смислу із застосуванням лінгвокультурного простору як моделі життєвого світу людини, яка одночасно слугує моделлю інтерпретації. Постулюється, що лінгвокультурний простір як лінгвосеміотична категорія може бути використаний для тлумачення репродуктивної інтерпретації як методу перекладознавчого аналізу. Сформульовано низку канонів, які є визначальними для застосування лінгвосеміотичного підходу у перекладознавчих студіях.

Изучена лингвосемиотическая интерпретация как метод анализа текста. Предложенное лингвосемиотическое рассмотрение коммуникативного процесса основывается на его понимании как процесса кодирования, декодирования и перекодирования структур смысла с применением лингвокультурного пространства как модели жизненного мира человека, которая одновременно служит моделью интерпретации. Постулируется, что лингвокультурное пространство как лингвосемиотическая категория может быть использовано для рассмотрения репродуктивной интерпретации как метода переводоведческого анализа. Сформулировано каноны, которые являются определяющими для применения лингвосемиотического подхода в переводоведческих исследованиях.

The paper studies linguosemiotic interpretation as a method of text analysis. The suggested linguosemiotic approach to the defining of the communicative process is based on the claim that it is the process of coding, decoding and recoding of sense structures applying linguocultural space. The latter is viewed as a model of human life-world which also serves as a model of interpretation. Linguocultural space as a linguosemiotic category is reckoned to be an effective tool for studying reproductive interpretation as a method of translation analysis. The author formulates basic canons of applying linguosemiotic approach in translation studies.

Перелічення досліджено у лінгвокогнітивному аспекті. Зокрема, перелічення розглянуто як засіб репрезентації концепту "фінансовий ризик", унаочненого у лексичній мережі.

Определены сущность архитиповой символики авторских культурных моделей в постмодернистских коротких рассказах, а также характер развертывания архитиповой символики в авторском художественном повествовании. Проанализированы языковые способы выражения рационального и эмоционального авторского отношения к символическому изображению современной постмодернистской реальности.