Проаналізовано погляди болгарських центристів на проблеми внутрішньої політики держави (1911 р.). Виявлено, що у період змін Тирнівської конституції центристи (ліві в БРСДП(о)) оцінювали щоденник "Наперед" як платформу щодо об'єднання обох болгарських соціал-демократичних партій.

Проанализированы взгляды болгарских центристов на проблемы внутренней политики страны (1911 г.). Установлено, что в период изменения Тырнавской конституции центристы (левые в БРСДП(о)) рассматривали ежедневник "Наперед" в качестве платформы для объединения обеих болгарских социал-демократических партий.

Розглянуто основні етапи становлення державної політики у сфері інформаційної діяльності. Визначено взаємозв'язок рівнів розвитку інформаційних технологій та змісту інформаційної політики, умови формування цілей управління для вирішення практичних питань розвитку інформаційного суспільства.

З системних позицій розглянуто роль і місце Інтернет-технологій у розвитку сучасної світової інформаційної інфраструктури.

Проаналізовано загальні положення, розглянуто принципи та напрями інформатизації у галузі охорони здоров'я, визначено перспективи розвитку інформатизації медичних бібліотек України.

Розглянуто інформаційні потреби користувачів та бібліотечне обслуговування в сучасному контексті. Підкреслено актуальність автоматизації бібліотечних процесів у бібліотеках вищих навчальних закладів.

Рассмотрены информационные потребности пользователей и билиотечное обслуживание в современном контексте. Подчеркнута актуальность автоматизации библиотечных процессов в библиотеках высших учебных заведений.

Розкрито сутність понять "єдиний інформаційний книжковий простір" та "інформаційне забезпечення книжкової сфери". Обгрунтовано необхідність підготовки інформаційних менеджерів для книжкової сфери України.

Визначено стратегічні напрями вдосконалення системи інформаційного забезпечення наукових досліджень і розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації в бібліотеках Української академії аграрних наук.

Встановлено, що об'єднувальна роль бібліотечної діяльності в науковому середовищі полягає у забезпеченні взаємозв'язку та взаємоучасті інфраструктурних компонентів засобами інформаційних ресурсів. Визначено інфраструктурні особливості діяльності бібліотек у науковому середовищі за сучасних умов. Досліджено стан інформаційної інфраструктури науки в Україні й обгрунтовано необхідність її подальшого розвитку та розробки відповідних стратегій.

Установлено, что объединяющая роль библиотечной деятельности в науке состоит в обеспечении взаимосвязи и взаимоучастия инфраструктурных компонентов средствами информационных ресурсов. Показаны инфраструктурные особенности деятельности библиотек в науке в современных условиях. Исследовано состояние информационной науки в Украине и обоснована необходимость ее дальнейшего развития и разработки соответствующих стратегий.

Визначено основні етапи історіографії, проаналізовано архівні та періодичні джерела з історії благодійності Православної Церкви в Харківській єпархії в ХІХ - на початку ХХ ст.

Висвітлено громадську діяльність вченого-краєзнавцяГ.Ф.Квітки-Основ'яненка, розглянуто його концепцію щодо історії Слобідської України.

На підставі узагальнення даних літературних джерел висвітлено основні концептуальні положення синергетики як інтегральної методології вивчення історії. Визначено роль історії та культури в цивільному світовому просторі.

Розвинуто теоретичне підгрунтя для критичного аналізу дореволюційної та ранньої радянської історіографії, присвяченої вивченню населення лісостепового варіанта салтово-маяцької культури (СМК) - Північно-Західної Хазарії VIII - X ст.

Розглянуто історію вивчення різних проблем середньовічної Польщі в працях медієвістів українських земель Російської імперії в 1850 - 1860-х рр., простежено розширення тематики їх досліджень.

Рассмотрена история изучения различных проблем средневековой Польши в трудах медиевистов украинских земель Российской империи в 50 - 60-х гг. XIX ст., прослежено расширение тематики их исследований.

Розглянуто історію вивчення різних проблем середньовічної Сербії у працях медієвістів українських земель Російської імперії в 1804 - першій половині 1880-х рр. Висвітлено розширення тематики їх досліджень.

Запропоновано новий історико-джерелознавчий підхід з широких загальнокультурологічних та книгознавчих позицій до української книги в історичному аспекті від рукописного до друкованого варіанта.

Розкрито суть поняття "ретроспективна національна бібліографія". З'ясовано її об'єкт, принципи добору та характеристики документів у покажчиках, а також генезис формування системи посібників РНБ в Україні.

На підставі узагальнення філософсько-історичних поглядів і напрямків наукової діяльності мислителів, науковців ХІХ - ХХ ст. досліджено поняття цивілізації. Наведено перелік історико-філософських та культурологічних праць щодо феномену цивілізації.

Проаналізовано етапи кризових явищ розвитку техногенної цивілізації у ХХ ст. Основну увагу приділено кризі взаємовідносин людини та природи.

Мультимедійні технології поєднують пізнавальну, наукову, культурологічну, антропологічну, навігаційну та комунікаційну функції, що розширює можливості системи науково-освітніх комунікацій, а саме: інформаційне середовище науки й освіти набуває ознак нелінійного інформаційно-когнітивного середовища; мультимедіа створює підгрунтя для розгортання інтелектуальної діяльності сучасних інформаційно-бібліотечних структур, орієнтує їх на опанування нових технологій роботи й аналізу змісту електронних ресурсів; когнітивні можливості мультимедіа розкриваються шляхом доповнення логіко-структурних елементів образно-інтуїтивними засобами, що сприяє розвиткові пізнавальної діяльності науковців і освітян; для мультимедійних продуктів характерним є багатовимірність доступного знакового простору, наявність внутрішніх і зовнішніх (з іншими електронними виданнями) динамічних зв'язків, забезпечення інтерактивної роботи.

Мультимедиационные технологии объединяют познавательную, научную, культурологическую, антропологическую, навигационную и комуникационную функции, что расширяет возможности системы научно-образовательных комуникаций, а именно: информационная среда науки и образования приобретает признаки нелинейной информационно-когнитивной среды; мультимедиа создает основы для развертывания интеллектуальной деятельности современных информационно-библиотечных структур, ориентирует их на овладевание новых технологий работы и анализу содержания электронных ресурсов; когнитивные возможности мультимедиа раскрываются путем дополнения логико-структурных элементов образно-интуитивными средствами, что способствует развитию познавательной деятельности работников науки и образования; для мультимедийных продуктов характерным является многоизмеряемость доступного знакового пространства, присутствие внутренних і внешних (с другими электронными изданиями) динамических связей, обеспечение интерактивной работи.

Проаналізовано сучасні тенденції розвитку автоматизованих бібліографічних баз даних у складі телекомунікаційних корпоративних бібліотечних мереж зарубіжних країн.