Наведено результати досліджень археологічної експедиції Львівського університету 1998 р., зокрема, описано археологічні матеріали з с.Жуків на Бережанщині, поселення липинської культури біля с.Ганачівки на Перемишлянщині, викладено нові дані про пізньотрипільське поселення біля с.Суйми на Волині. Охарактеризовано сакральні пам'ятки Перемишльської землі ІХ - середини XIV ст., вироби прикладного мистецтва з городища в с.Листвин, речі близькосхідного походження на території Галицької та Волинської земель у Х - ХІІІ ст. Окрему увагу приділено історіографії та історії археології, у т.ч. проблемам антропології кельтів у чеській та словацькій історіографіях першої половини 80-х рр. ХХ ст. тощо.

Наведено результати археологічних досліджень з питань історіографії та історії археологічної науки. Описано палеолітичні пам'ятки с.Малашівці Тернопільщини, представлено характеристику геоморфологічної ситуації в регіоні. Розглянуто питання біосоціального простору селищ як джерела до реконструкції соціальних інститутів сім'ї, проблему формування південного порубіжжя Галицького князівства в ХІ - першій половині ХІІІ ст. Висвітлено результати фізико-хімічних досліджень металевих виробів готського періоду з поселення Дудин-2 Бродівського району Львівщини, а також ранньосередньовічної слов'янської кераміки Галичини та Волині, представлено типологізацію форм слов'янського посуду.

Приведены результаты археологических исследований по вопросам историографии и истории археологической науки. Описаны палеолетические памятки с.Малашевцы Тернопольского региона, представлена характеристика геоморфологической ситуации в регионе. Рассмотрены вопросы биосоциального пространства поселков как источника к реконструкции социальных институтов семьи, проблема формирования южного порубежья Галицкого княжества в ХІ - первой половине ХІІІ ст. Освещены результаты физико-химических исследований металлических изделий готского периода с поселения Дудин-2 Бродовского района Львовской области, а также раннесредневековой славянской керамики Галиции и Волыни, представлена типологизация форм славянской посуды.

Висвітлено історію становлення та розвитку археологічної науки у Львівському університеті та західному регіоні України. Наведено результати дослідження пам'яток ранньослов'янського періоду, доби Київської Русі вченими ВНЗ. Розглянуто питання заселення та природного середовища території сучасного Львова у кам'яну добу, етнічної історії Волині та Галичини в ранньоримський час (І - ІІ ст. н.е.), колекціонування старожитностей Галицько-Волинської держави у Галичині в ХІХ ст., проблему дослідження криптових поховань.

Освещена история становления и развития археологической науки во Львовском университете и западном регионе Украины. Приведены результаты исследования памяток раннеславянского периода, эпохи Киевской Руси учеными ВУЗ. Рассмотрены вопросы заселения и природной среды территории современного Львова в каменную эпоху, этнической истории Волыни и Галиции в раннеримский период (I - II ст. н.э.), коллекционирования древностей Галицко-Волынского государства в Галиции в ХІХ ст., проблема исследования криптовых погребений.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т4г(45УКР)д

Шифр НБУВ: Ж70631 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто діяльність Імператорської Археологічної Комісії, охарактеризовано її вплив на дослідження пам'яток античного часу на території Керченського півострова. Також надано загальну характеристику археологічних розкопок другої половини XIX ст. на цій території.

Вшановано 150-літній ювілей від дня народження великого сина українського народу Івана Франка, який своєю діяльністю зробив внесок у розвиток археологічної науки, важливу справу вивчення історичного минулого нашого краю.

У IX - на початку X ст. Північне Прикарпаття, яке заселяли племена хорватів, знаходилося у складі Великоморавської держави, яка завдяки діяльності монахів Кирила та Мефодія прийняла християнську віру більш ніж на століття раніше від Київської Русі. На підставі літописних повідомлень вітчизняних і зарубіжних писемних джерел, результатів наукових історико-археологічних досліджень зроблено спробу обгрунтування походження християнства у Північному Прикарпатті.

Представлено результати новітніх розкопок на своєрідній багатошаровій пам'ятці, якою є Білгород-Тірське городище. В польовому сезоні 2005 р. на одному з охоронних розкопів у межах середньовічної Аккерманської фортеці було досліджено фрагмент нежитлової забудови площі фортеці, датований османським часом. Надано стислу характеристику будівельних решток дослідженої ділянки, а також наведено деякі попередні висновки про характер простежених шарів та знайденого матеріалу.

Розглянуто консерваторську діяльність археологів у Східній Галичині у XIX ст. Значне місце відведено діяльності викладачів Львівського університету, зокрема І. Шараневича, Л. Цвіклінського, К. Гадачека щодо охорони пам'яток. Розглянуто урядові постанови та відображено роль держави щодо охорони археологічних пам'яток.

Розглянуто результати науково-пошукової роботи сучасних українських істориків-етнологів, які можуть бути корисними для простеження процесу становлення та еволюції окремих об'єктів чи цілих комплексів культури населення України в дописемний період. Головну увагу зосереджено на побутуванні у традиційному будівництві українців XIX - початку XX ст. значної кількості пережитків, які, з погляду конструктивних, технічних, технологічних та інших чинників, спростовують запропоновані окремими дослідниками гіпотези та припущення стосовно можливого зведення носіями трипільської археологічної культури двоповерхових будівель, а також запропоновані ними графічні реконструкції. Окреслено методологічні засади та методичні вказівки щодо подальшого дослідження житла населення України доісторичного періоду, низку наукових завдань, які мають вирішити різні фахівці гуманітарного профілю спільними зусиллями.

Представлено черговий етап робіт з натурного відтворення давніх процесів і технологій на польовій базі експериментальної археології Північної постійнодіючої експедиції Інституту археології НАН України. Розглянуто одержані нові дані щодо особливостей аналогічного давньоруському чорнометалургійного процесу; охарактеризовано специфіку копії сиродутного горна та міхів, особливості оптимізації процесу випалювання деревного вугілля. Зроблено висновки щодо знахідок на пам'ятках давнього залізодобування кальцинованих кісток як можливих флюсів; конструктивних характеристик міхів; можливостей скорочення термінів добування вугілля та особливостей збагачення руди без додаткових теплотехнічних пристосувань; раціоналізації подачі шихти та дуття; трудозатрат у ході відтворення сиродутного процесу.

Розглянуто результати дослідження гробівця, виявленого під підлогою бернардинського костелу в Дубні. Встановлено, що усипальниця містила тринадцять тілопокладень, поміщених у дерев'яних домовинах. Усі поховання зазнали профанації. Виявлено нечисленний речовий матеріал (рештки одягу, фрагмент піхв шаблі-карабелі, особисті предмети християнського культу), які датуються другою половиною XVIII ст.

Зазначено, що у міжвоєнний період у Львівському університеті виникли два дослідницькі об'єднання археологів і спеціалістів суміжних наук, які згуртувалися навколо двох учених з великим науковим та особистим авторитетом: Едмунда Булянди - класичного археолога та Яна Чекановського - антрополога. Після Другої світової війни представники цих об'єднань зробили спробу їх відновлення в Любліні у новоствореному Університеті Марії Кюрі-Склодовскої та в Люблінському католицькому університеті (проф. Я. Чекановcький, Ю. Гаєк, Т. Генцель, Я. Мидлярський і С. Носек із Кракова) та у Вроцлаві в новоствореному Вроцлавському університеті (проф. Е. Булянда, Р. Ганшинєц, К. Маєвський). Зауважено, що всі археологи - послідовники львівської школи професора Л. Козловского і професора Е. Булянди, відігравали важливу роль у польській науці і за час своєї діяльності зробили значний внесок в археологію.

Розглянуто питання інтерпретації кремаційних могильників лужицької культури епохи бронзи і раннього заліза на Люблінщині. Проаналізовано інвентар, локалізацію поховань на могильнику, їх орієнтацію, орнаментацію посуду. На підставі цього зроблено висновок про зв'язок кожного з цих елементів із культом вогню, води, повітря, землі.

Проаналізовано етнокультурні процеси на території Подністров'я у першій половині I тис. н. е. На прикладі взаємодії населення пшеворської, липицької, зубрицької та зарубинецької культур показано складний механізм симбіозу етнічних рис у матеріальній і духовній культурі цих спільнот.

Досліджено "львівський період" відомого польського археолога, ректора Варшавського університету Володимира Антонєвіча. Показано становлення його інтересу до археології, навчання у Львівському університеті. Особливе місце займає оцінка В. Антонєвічем наукових здобутків свого вчителя - проф. К. Гадачека.

Розглянуто життя, діяльність та взаємовідносини відомих польських археологів, дослідників кам'яного віку Л. Козловського і С. Круковського. Їх долю, розвиток наукової кар'єри показано на тлі історичних подій того часу. Певний проміжок свого життя вони були пов'язані зі Львовом.

Висвітлено давню історію Грубешівської улоговини, розташованої на кордоні Польщі та України. На підставі археологічних відкриттів здійснено спробу інтерпретації історії розвитку окремого регіону у першій половині I тис. н. е. У різний час на цих землях мешкали племена зарубинців, вандалів, готів, герулів і, зрештою, слов'ян. Усі етноси залишили свій матеріальний слід в історії цього краю. Досліджено етнічний склад улоговини протягом усього цього часу та зазначено основні риси його розвитку. Як окреме явище в етнічному розвитку регіону розглянуто масломенцьку групу.

Розглянуто основні проблеми вивчення I-го верхньопалеолітичного культурного шару багатошарової пам'ятки Кременець I. Залучено результати дослідження стоянки попередніх років і найновіші дані, одержані шляхом розкопок і повторного камерального аналізу зібраного матеріалу.

Розглянуто питання польсько-українських зв'язків в археології, насамперед на прикладі діяльності археологів, пов'язаних зі Львовом і Львівським університетом. Становлення та розвиток археології як наукової дисципліни показано в тісному зв'язку із розвитком загальнонаукової методології та традицій у Європі. Наголошено, що Галичина була найбагатшим на археологічні пам'ятки краєм на території колишньої Речі Посполитої, що сприяло високому рівню львівської археології.