Висвітлено історію становлення та розвитку археологічної науки у Львівському університеті та західному регіоні України. Наведено результати дослідження пам'яток ранньослов'янського періоду, доби Київської Русі вченими ВНЗ. Розглянуто питання заселення та природного середовища території сучасного Львова у кам'яну добу, етнічної історії Волині та Галичини в ранньоримський час (І - ІІ ст. н.е.), колекціонування старожитностей Галицько-Волинської держави у Галичині в ХІХ ст., проблему дослідження криптових поховань.

Освещена история становления и развития археологической науки во Львовском университете и западном регионе Украины. Приведены результаты исследования памяток раннеславянского периода, эпохи Киевской Руси учеными ВУЗ. Рассмотрены вопросы заселения и природной среды территории современного Львова в каменную эпоху, этнической истории Волыни и Галиции в раннеримский период (I - II ст. н.э.), коллекционирования древностей Галицко-Волынского государства в Галиции в ХІХ ст., проблема исследования криптовых погребений.

Наведено результати археологічних досліджень з питань історіографії та історії археологічної науки. Описано палеолітичні пам'ятки с.Малашівці Тернопільщини, представлено характеристику геоморфологічної ситуації в регіоні. Розглянуто питання біосоціального простору селищ як джерела до реконструкції соціальних інститутів сім'ї, проблему формування південного порубіжжя Галицького князівства в ХІ - першій половині ХІІІ ст. Висвітлено результати фізико-хімічних досліджень металевих виробів готського періоду з поселення Дудин-2 Бродівського району Львівщини, а також ранньосередньовічної слов'янської кераміки Галичини та Волині, представлено типологізацію форм слов'янського посуду.

Приведены результаты археологических исследований по вопросам историографии и истории археологической науки. Описаны палеолетические памятки с.Малашевцы Тернопольского региона, представлена характеристика геоморфологической ситуации в регионе. Рассмотрены вопросы биосоциального пространства поселков как источника к реконструкции социальных институтов семьи, проблема формирования южного порубежья Галицкого княжества в ХІ - первой половине ХІІІ ст. Освещены результаты физико-химических исследований металлических изделий готского периода с поселения Дудин-2 Бродовского района Львовской области, а также раннесредневековой славянской керамики Галиции и Волыни, представлена типологизация форм славянской посуды.

Наведено результати досліджень археологічної експедиції Львівського університету 1998 р., зокрема, описано археологічні матеріали з с.Жуків на Бережанщині, поселення липинської культури біля с.Ганачівки на Перемишлянщині, викладено нові дані про пізньотрипільське поселення біля с.Суйми на Волині. Охарактеризовано сакральні пам'ятки Перемишльської землі ІХ - середини XIV ст., вироби прикладного мистецтва з городища в с.Листвин, речі близькосхідного походження на території Галицької та Волинської земель у Х - ХІІІ ст. Окрему увагу приділено історіографії та історії археології, у т.ч. проблемам антропології кельтів у чеській та словацькій історіографіях першої половини 80-х рр. ХХ ст. тощо.

Висвітлено результати досліджень пам'ятки давньоруського часу X - XIII ст., яка знаходиться поруч із городищем літописного Щекотина, неподалік с. Нова Скварява Жовківського р-ну. У ході робіт відкрито рештки гончарного горну із уламками посуду. В одній із посудин виявлено залишки обгорілого жита. Таким чином, одержано відомості про господарський уклад населення околиць літописного Щекотина.

Розглянуто життя, діяльність та взаємовідносини відомих польських археологів, дослідників кам'яного віку Л. Козловського і С. Круковського. Їх долю, розвиток наукової кар'єри показано на тлі історичних подій того часу. Певний проміжок свого життя вони були пов'язані зі Львовом.

Розглянуто археологічні пам'ятки Новгород-Сіверського Подесення, яке можна вважати одним із найкраще досліджених в археологічному відношенні регіонів Північного Лівобережжя. Зроблено спробу виділити етапи вивчення старожитностей IX - XIII ст., нагадати прізвища призабутих дослідників, з'ясувати їх внесок у реконструкцію історичних подій у регіоні.

Археологічні дослідження античної Тіри почались ще наприкінці ХIХ - на початку ХХ ст. Як наслідок на прифортечній площі відкрито рештки античного міста Тіра і середньовічного міста Білгород. За останні роки виявлено нові ділянки системи оборонних споруд (північно-західну частину і вежу, розташовану в південній частині розкопу), елліністичні житлові будівлі, споруду з колонадою римського часу, пізньоантичні будинки та споруду з апсидою V - XI ст. Дослідження показали, що в пізньоантичний період Тіра зберігала вигляд античного міста і, ймовірно, зберігала його і в ранньосередньовічний період.

Опубліковано нову серію ефталітських монет, на підставі іконографії яких вирішуються питання практики, хронології та поширення звичаю штучної деформації черепа в деяких групах іраномовних кочовиків. Співвідношення фактів знахідок навмисно деформованих черепів і тамги т. зв. "схеми Інінфімея" окреслює ареал носіїв цього звичаю та знаку в III - VI ст. н. е., що дозволяє вважати центром походження практики краніопластики Східне Приаралля кушанського часу.

У IX - на початку X ст. Північне Прикарпаття, яке заселяли племена хорватів, знаходилося у складі Великоморавської держави, яка завдяки діяльності монахів Кирила та Мефодія прийняла християнську віру більш ніж на століття раніше від Київської Русі. На підставі літописних повідомлень вітчизняних і зарубіжних писемних джерел, результатів наукових історико-археологічних досліджень зроблено спробу обгрунтування походження християнства у Північному Прикарпатті.

На підставі вивчення посуду, виявленого на селищах XI - XII ст. біля сіл Накваша (Накваша-I) і Дудин (Дудин-II) Бродівського р-ну Львівщини на Волино-Подільському пограниччі, охарактеризовано локальні особливості керамічного виробництва населення верхів'їв р. Іква (притока Стиру), витоки якого пов'язуються з традиціями попередньої райковецької культури.

Розглянуто результати дослідження гробівця, виявленого під підлогою бернардинського костелу в Дубні. Встановлено, що усипальниця містила тринадцять тілопокладень, поміщених у дерев'яних домовинах. Усі поховання зазнали профанації. Виявлено нечисленний речовий матеріал (рештки одягу, фрагмент піхв шаблі-карабелі, особисті предмети християнського культу), які датуються другою половиною XVIII ст.

У 2005 р. НДЦ "РАС" ІА НАН України проведено рятівні археологічні розкопки на багатошарових поселеннях Прилбичі-I та Гряда-II, де було зафіксовано культурно-хронологічний горизонт римського часу. У результаті досліджень виявлено рештки наземних і заглиблених господарських комплексів. Зібрано численний керамічний матеріал - фрагменти ліпного та гончарного посуду, пряслиця, виробів із металів. За характерними особливостями час існування поселення Прилбичі-I визначено III - IV ст. н. е., а Гряда-II - II - III ст. н. е.

Висвітлено важкі часи становлення нової львівської археологічної школи у 1940-х рр. у складі новосформованого Львівського відділу Інституту археології АН УРСР. Не дивлячись на скрутне матеріальне становище, тяжкий суспільно-політичний тягар, проведено велику польову дослідницьку роботу, виявлено сотні нових пам'яток, розкопані десятки опорних поселень, городищ, могильників.

Опубліковано результати рятівних досліджень решток будівлі Х ст. біля с. Товпижин на Рівненщині. Особливістю виявленої споруди є глинобитна піч, споруджена у центральній частині західної стіни у спеціально викопаній ніші за межами котловану. Над піччю виявлено рештки жаровні. Зафіксовано також господарську яму та вхідний коридор. Аналіз фактів дозволяє припустити, що стіни будівлі знаходилися на бортах котловану.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т4г(45УКР)д

Шифр НБУВ: Ж70631 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено результати новітніх розкопок на своєрідній багатошаровій пам'ятці, якою є Білгород-Тірське городище. В польовому сезоні 2005 р. на одному з охоронних розкопів у межах середньовічної Аккерманської фортеці було досліджено фрагмент нежитлової забудови площі фортеці, датований османським часом. Надано стислу характеристику будівельних решток дослідженої ділянки, а також наведено деякі попередні висновки про характер простежених шарів та знайденого матеріалу.

Типологічний аналіз кераміки і радіокарбонні дати показують, що раковецька група (за С. Рижовим) ділиться на дві окремі групи. Раніша, раковецька група, пройшла в своєму розвитку дві фази. Пізніша, мерешовська група, мала три фази розвитку. Середньобузька і володимирівська групи сформувалися в результаті міграції мерешовської групи III фази.

Розглянуто питання інтерпретації кремаційних могильників лужицької культури епохи бронзи і раннього заліза на Люблінщині. Проаналізовано інвентар, локалізацію поховань на могильнику, їх орієнтацію, орнаментацію посуду. На підставі цього зроблено висновок про зв'язок кожного з цих елементів із культом вогню, води, повітря, землі.

На зламі XX - XXI ст. археологічною експедицією Львівського національного університету ім. Івана Франка проведено пошуки місця захоронення гетьмана України Івана Виговського. Вивчення дворища зруйнованого середньовічного монастиря Воздвиження Чесного Хреста в околицях с. Йосиповичі Стрийського р-ну не дали бажаних результатів. На культовій пам'ятці виявлено археологічний матеріал побутового призначення. Питання могили відомого українця залишається відкритим.

Зазначено, що Тіра - одне з античних міст Північного Причорномор'я, яке може дати досить повне уявлення про систему оборонних споруд, не порушених пізнішими перебудовами. Оборонний комплекс Тіри зводився протягом тривалого часу і відображав зміни міської забудови та певні політичні події. Дослідження дозволяють виділити кілька його частин, які побудовано в різні періоди, але на певних етапах вони співіснували в межах одного комплексу.