Проаналізовано антропологічні дослідження жіночого поховання XII ст., виявленого на Замковій горі в м. Теребовля. Проведено порівняння цих даних з результатами антропологічних досліджень, проведених на території Західного Поділля впродовж другої половини XIX - початку XXI ст. Одержано висновки про незмінність антропологічного типу населення зазначеного регіону впродовж II-го тисячоліття.

Подано матеріали археологічних досліджень, проведених у м. Теребовлі Тернопільщини. Вивчено оборонні укріплення городища та житло на селищі-супутнику, датовані керамікою IX - X ст. На одній з площинок городища відкрито жіноче поховання XII - XIII ст., що, можливо, є свідченням розташування неподалік церкви. Також обстежено прилеглі до городища урочища, розкопки в центрі сучасного міста, де виявлено кілька знахідок доби енеоліту і середньовіччя.

Наведено результати досліджень археологічної експедиції Львівського університету 1998 р., зокрема, описано археологічні матеріали з с.Жуків на Бережанщині, поселення липинської культури біля с.Ганачівки на Перемишлянщині, викладено нові дані про пізньотрипільське поселення біля с.Суйми на Волині. Охарактеризовано сакральні пам'ятки Перемишльської землі ІХ - середини XIV ст., вироби прикладного мистецтва з городища в с.Листвин, речі близькосхідного походження на території Галицької та Волинської земель у Х - ХІІІ ст. Окрему увагу приділено історіографії та історії археології, у т.ч. проблемам антропології кельтів у чеській та словацькій історіографіях першої половини 80-х рр. ХХ ст. тощо.

Наведено результати археологічних досліджень з питань історіографії та історії археологічної науки. Описано палеолітичні пам'ятки с.Малашівці Тернопільщини, представлено характеристику геоморфологічної ситуації в регіоні. Розглянуто питання біосоціального простору селищ як джерела до реконструкції соціальних інститутів сім'ї, проблему формування південного порубіжжя Галицького князівства в ХІ - першій половині ХІІІ ст. Висвітлено результати фізико-хімічних досліджень металевих виробів готського періоду з поселення Дудин-2 Бродівського району Львівщини, а також ранньосередньовічної слов'янської кераміки Галичини та Волині, представлено типологізацію форм слов'янського посуду.

Приведены результаты археологических исследований по вопросам историографии и истории археологической науки. Описаны палеолетические памятки с.Малашевцы Тернопольского региона, представлена характеристика геоморфологической ситуации в регионе. Рассмотрены вопросы биосоциального пространства поселков как источника к реконструкции социальных институтов семьи, проблема формирования южного порубежья Галицкого княжества в ХІ - первой половине ХІІІ ст. Освещены результаты физико-химических исследований металлических изделий готского периода с поселения Дудин-2 Бродовского района Львовской области, а также раннесредневековой славянской керамики Галиции и Волыни, представлена типологизация форм славянской посуды.

Висвітлено історію становлення та розвитку археологічної науки у Львівському університеті та західному регіоні України. Наведено результати дослідження пам'яток ранньослов'янського періоду, доби Київської Русі вченими ВНЗ. Розглянуто питання заселення та природного середовища території сучасного Львова у кам'яну добу, етнічної історії Волині та Галичини в ранньоримський час (І - ІІ ст. н.е.), колекціонування старожитностей Галицько-Волинської держави у Галичині в ХІХ ст., проблему дослідження криптових поховань.

Освещена история становления и развития археологической науки во Львовском университете и западном регионе Украины. Приведены результаты исследования памяток раннеславянского периода, эпохи Киевской Руси учеными ВУЗ. Рассмотрены вопросы заселения и природной среды территории современного Львова в каменную эпоху, этнической истории Волыни и Галиции в раннеримский период (I - II ст. н.э.), коллекционирования древностей Галицко-Волынского государства в Галиции в ХІХ ст., проблема исследования криптовых погребений.

Описано понад 100-літню історію археологічних досліджень науковців Львівського університету у межиріччі Західного Бугу та Ікви, надано результати розкопок археологічних пам'яток, охарактеризовано багаті колекції знахідок, які зберігаються в різноманітних музейних збірках України.

Надано результати археологічних досліджень на території Державного історико-культурного заповідника у м. Белзі впродовж 2003 - 2005 рр., визначено найбільш перспективні об'єкти для подальшого вивчення.

Представлено черговий етап робіт з натурного відтворення давніх процесів і технологій на польовій базі експериментальної археології Північної постійнодіючої експедиції Інституту археології НАН України. Розглянуто одержані нові дані щодо особливостей аналогічного давньоруському чорнометалургійного процесу; охарактеризовано специфіку копії сиродутного горна та міхів, особливості оптимізації процесу випалювання деревного вугілля. Зроблено висновки щодо знахідок на пам'ятках давнього залізодобування кальцинованих кісток як можливих флюсів; конструктивних характеристик міхів; можливостей скорочення термінів добування вугілля та особливостей збагачення руди без додаткових теплотехнічних пристосувань; раціоналізації подачі шихти та дуття; трудозатрат у ході відтворення сиродутного процесу.

Вшановано 150-літній ювілей від дня народження великого сина українського народу Івана Франка, який своєю діяльністю зробив внесок у розвиток археологічної науки, важливу справу вивчення історичного минулого нашого краю.

Досліджено "львівський період" відомого польського археолога, ректора Варшавського університету Володимира Антонєвіча. Показано становлення його інтересу до археології, навчання у Львівському університеті. Особливе місце займає оцінка В. Антонєвічем наукових здобутків свого вчителя - проф. К. Гадачека.

Розглянуто діяльність Імператорської Археологічної Комісії, охарактеризовано її вплив на дослідження пам'яток античного часу на території Керченського півострова. Також надано загальну характеристику археологічних розкопок другої половини XIX ст. на цій території.

Розглянуто проблеми історико-археологічного дослідження та вивчення соціально-політичного ладу Галицької землі XI - середини XIV ст. українськими істориками з початку XIX до початку XXI ст. На підставі літописних та археологічних матеріалів висвітлено проблеми економічного, соціального та культурного характеру. Порушено питання про роль, місце та межі Галицької землі у Галицько-Волинській державі.

Зазначено, що у міжвоєнний період у Львівському університеті виникли два дослідницькі об'єднання археологів і спеціалістів суміжних наук, які згуртувалися навколо двох учених з великим науковим та особистим авторитетом: Едмунда Булянди - класичного археолога та Яна Чекановського - антрополога. Після Другої світової війни представники цих об'єднань зробили спробу їх відновлення в Любліні у новоствореному Університеті Марії Кюрі-Склодовскої та в Люблінському католицькому університеті (проф. Я. Чекановcький, Ю. Гаєк, Т. Генцель, Я. Мидлярський і С. Носек із Кракова) та у Вроцлаві в новоствореному Вроцлавському університеті (проф. Е. Булянда, Р. Ганшинєц, К. Маєвський). Зауважено, що всі археологи - послідовники львівської школи професора Л. Козловского і професора Е. Булянди, відігравали важливу роль у польській науці і за час своєї діяльності зробили значний внесок в археологію.

Висвітлено давню історію Грубешівської улоговини, розташованої на кордоні Польщі та України. На підставі археологічних відкриттів здійснено спробу інтерпретації історії розвитку окремого регіону у першій половині I тис. н. е. У різний час на цих землях мешкали племена зарубинців, вандалів, готів, герулів і, зрештою, слов'ян. Усі етноси залишили свій матеріальний слід в історії цього краю. Досліджено етнічний склад улоговини протягом усього цього часу та зазначено основні риси його розвитку. Як окреме явище в етнічному розвитку регіону розглянуто масломенцьку групу.

На підставі вивчення посуду, виявленого на селищах XI - XII ст. біля сіл Накваша (Накваша-I) і Дудин (Дудин-II) Бродівського р-ну Львівщини на Волино-Подільському пограниччі, охарактеризовано локальні особливості керамічного виробництва населення верхів'їв р. Іква (притока Стиру), витоки якого пов'язуються з традиціями попередньої райковецької культури.

У IX - на початку X ст. Північне Прикарпаття, яке заселяли племена хорватів, знаходилося у складі Великоморавської держави, яка завдяки діяльності монахів Кирила та Мефодія прийняла християнську віру більш ніж на століття раніше від Київської Русі. На підставі літописних повідомлень вітчизняних і зарубіжних писемних джерел, результатів наукових історико-археологічних досліджень зроблено спробу обгрунтування походження християнства у Північному Прикарпатті.

У 2005 р. НДЦ "РАС" ІА НАН України проведено рятівні археологічні розкопки на багатошарових поселеннях Прилбичі-I та Гряда-II, де було зафіксовано культурно-хронологічний горизонт римського часу. У результаті досліджень виявлено рештки наземних і заглиблених господарських комплексів. Зібрано численний керамічний матеріал - фрагменти ліпного та гончарного посуду, пряслиця, виробів із металів. За характерними особливостями час існування поселення Прилбичі-I визначено III - IV ст. н. е., а Гряда-II - II - III ст. н. е.

Розглянуто результати дослідження гробівця, виявленого під підлогою бернардинського костелу в Дубні. Встановлено, що усипальниця містила тринадцять тілопокладень, поміщених у дерев'яних домовинах. Усі поховання зазнали профанації. Виявлено нечисленний речовий матеріал (рештки одягу, фрагмент піхв шаблі-карабелі, особисті предмети християнського культу), які датуються другою половиною XVIII ст.

Проаналізовано етнокультурні процеси на території Подністров'я у першій половині I тис. н. е. На прикладі взаємодії населення пшеворської, липицької, зубрицької та зарубинецької культур показано складний механізм симбіозу етнічних рис у матеріальній і духовній культурі цих спільнот.

Розглянуто питання польсько-українських зв'язків в археології, насамперед на прикладі діяльності археологів, пов'язаних зі Львовом і Львівським університетом. Становлення та розвиток археології як наукової дисципліни показано в тісному зв'язку із розвитком загальнонаукової методології та традицій у Європі. Наголошено, що Галичина була найбагатшим на археологічні пам'ятки краєм на території колишньої Речі Посполитої, що сприяло високому рівню львівської археології.