Дисертація є першим в українській історіографії дослідженням політичної культури запорозьких козаків. Встановлено, що їх політична культура мала активістський характер. Система цінностей запорожців пов'язувалася з козацькою демократією, поняттями рицарства, товариства, станово-корпоративними правами і свободами, їхньою "руською" самоідентифікацією. Беручи участь у політичному житті Речі Посполитої, козаки прагнули зрівнятися у політичних правах з шляхтою. На адресу політичної системи країни вони висували вузькостанові, а також загальноукраїнські політичні вимоги. З'ясовано, що політичні позиції запорожців відзначалися радикалізмом, а також сепаратизмом, що проявлявся у незалежній від центрального уряду політиці Війська Запорозького. На середину XVII ст. в козацькому середовищі сформувалася установка на створення національної держави.