Досліджується діяльність різних конфесій на Закарпатті в 1919-1929рр. у складі Чехословацької республіки. Встановлено, що якісні зміни в громадсько-політичному житті населення краю, які забезпечували свободу віросповідань, сприяли відродженню православ'я. В ході цього процесу відбувалося значне кількісне зростання православної конфесії за рахунок відходу від греко-католицької віри. А це привело до різкого загострення у відносинах між православними та уніатами. На основі архівних документів, значна частина яких вперше введена у науковий обіг, проаналізовано стан міжконфесійних відносин в умовах розвитку демократизації суспільства. Зроблена спроба всебічного і об'єктивного аналізу причин загострення відносин між греко-католицькою та православною конфесіями, які у ряді місць виливались у відкриту боротьбу. Протистояння негативно впливало на взаємовідносини жителів краю, поглиблювало їх розкол і відволікало від вирішення складних, особливо соціально-економічних проблем. Проаналізовано причини, форми і методи міжконфесійних суперечностей. Десятилітня міжконфесійна боротьба завершилася у 1929 році узаконенням діяльності православної конфесії. Кінець 20-х років знаменується також поступовим переходом до цивілізованих форм взаємовідносин на основі існуючих у той час правових норм.