Досліджено проблему взаємозв'язку національного та універсального у працях вчених української еміграції, визначено особливості їх підходів у трьох еміграційних періодах досліджень. Зазначену проблему проаналізовано на тлі суспільного буття людини стосовно її ролІ як суб'єкта і об'єкта історичного розвитку, а також - в контексті часових (історичних) та просторових (регіональних) особливостей національної ідентифікації. Обгрунтовано тенденції щодо універсальності української самосвідомості.