Досліджено розповсюдження та шкодочинність вірусів печериць за умов довкілля, а також виробництва. Показано нерівномірність розповсюдження патогенів у регіонах Полісся, Лісостепу, ботанічних садах України та біотехнологічних центрах. Враховано деструкцію органел клітин та зміни у габітусі рослин, які були експериментально інфіковано паличкоподібним вірусом печериць. Розглянуто основні властивості вірусів, які інфікують печерицю двоспорову (Agaricus bisporus ((J. Lge) Imbach). Встановлено, що у природних регіонах України та під час культивування печериці у спеціалізованих господарствах міцелії, а також плодові тіла часто (1,6 - 65 %) уражені патогенами вірусної природи паличкоподібної (150 - 295 x 18 нм), ізометричної (32 нм), бацилоподібної (52 x 18 нм) форм, які викликають потемніння та лізис міцелію, порушення циклу утворення примордіїв, карликовість та деформацію плодових тіл, водянистість ніжок і відмирання шапинок, утворення некрозів та пухлин, побуріння міцелію та плодових тіл. За умов біоценозів та штучних екосистем вивчено поширення паличкоподібного патогену, який мав певну серологічну спорідненість із вірусом тютюнової мозаїки. Розроблено систему відбору здорового посівного матеріалу грибів, яка включає ступеневий вірусологічний контроль усього біотехнологічного циклу їх вирощування. На підставі використання діагностики вірусів за методом Ухтерлоні, ІФА, електронно-мікроскопічний та інші методи проаналізовано локалізацію патогенів у грибах, посівному матеріалі, грунті, а також фекаліях тварин. Доведено, що вірусні хвороби печериць знижують урожай плодових тіл грибів у 1,5 - 3 рази, а їх збудники