Досліджено проблеми спільного й особливого в діяльності Української соціал-демократичної робітничої партії та Української партії соціалістів-революціонерів у 1900 - 1920 рр. Вперше в українській історіографії на основі широкого джерельного та історіографічного матеріалу з'ясовано спільні й особливі риси генезису, ідеологій та політичної діяльності УСДРП і УПСР як провідних політичних сил Української революції. Доведено, що виникнення та ідейно-світоглядну сутність українських соціал-демократів та есерів визначила взаємодія ідейної традиції українського національного відродження у Наддніпрянщині та соціально-визвольних ідей, які проникали до неї з Росії та Західної Європи. З'ясовано: УСДРП, яка домінуює над УПСР у формуванні політики УНР, внаслідок свого реформізму, що дисонував з революційними сподіваннями широких мас населення України, та вузькості своєї соціальної бази, не змогла досягти успіху в реалізації своєї програми, забезпечити розвиток України у напрямку демократичних і соціалістичних перетворень.