Сформульовано нове визначення функціонально-семантичної основи часток як окремої частини мови. Розроблено класифікацію виділеного корпусу на підставі дослідження синтаксичних, семантичних і прагматичних властивостей часток. Вперше клас часток описано як польову структуру, яка складається з мікрополів, утворених на основі диференційних сем. Удосконалено та систематизовано їх прагматичні функції, які полягають у здатності виражати різні типи експресивної суб'єктивної модальності, реалізації низки комунікативних стратегій, а також у функції розширення інформаційного простору дискурсу.