З використанням конкретно-історичного, порівняльного, системного та історико-біографічного методів проаналізовано літературознавчий доробок Григорія Костюка, з'ясовано особливості становлення та еволюції його світогляду, розкрито своєрідність наукового мислення критика. Грунтуючись на ідейно-тематичній єдності історико-літературних, критичних і публіцистичних праць вченого, окреслено його концепцію національного універсалізму, визначено функціональну роль і сутність теорій "двоколійності" та "вітаїзму". Стверджено, що літературно-критична діяльність Г.Костюка значним чином обумовлена біографічним фактором, що надає можливість "автобіографічного прочитання" його критичного доробку на основі сучасної теорії автобіографічного синергену (за К.Дубом).