Проаналізовано лексичну базу та словотвірну будову прізвищ населення Лубенщини другої половини XIX - кінця XX ст. Значну увагу приділено функціонуванню паралельних форм прізвищ та їх акцентуаційним варіантам. Розглянуто та встановлено обсяг онімної та апелятивної лексики, що мотивувала прізвища лубенців, досліджено всі структурні типи давньослов'янських і християнських імен, семантичні групи імен і призвіськ апелятивного походження, а також апелятивні означення особи, на яких базуються дані антропоніми. На підставі словотвірно-структурного аналізу встановлено два основні способи їх творення, а саме лексико-семантичний і морфологічний, а також виявлено продуктивність основних словотвірних моделей лубенських прізвищ у синхронії та діахронії. Залучення антропонімного матеріалу козацьких "Реєстрів" 1649 р. дозволяє простежити динаміку розвитку прізвищевої системи Лубенщини на трьох хронологічних зразках (XVIIст., XIXст., XX ст.), а на підставі комплексного аналізу даної системи показано, що під час виявлення регіональних особливостей, вона функціонує як складова частина української антропонімії.