Розглянуто різні підходи щодо визначення категорії "мотивації", зроблено висновок про її міждисциплінарний характер та обгрунтовано її визначення в аспекті узгодження мети підприємства та його працівників шляхом постійного дослідження та активізації мотивів праці. Проаналізовано існуючі мотиваційні теорії та обгрунтовано необхідність застосування "циклічної потребової мотивації". Удосконалено систему умов і факторів формування мотиваційної направленості персоналу за рахунок виділення інтегруючого фактора - культури, поповнено перелік принципів мотивації персоналу. Зазначено, що методичні рекомендації щодо проведення моніторингу мотивації, визначення оптимальної мотиваційної стратегії та організації прийняття управлінських рішень у мотиваційному менеджменті грунтуються на методах багатовимірного статистичного аналізу, експертних оцінок і теорій нечітких множин дозволяють підвищити ефективність здійснення функції мотивації на вітчизняних підприємствах.