Всебічно проаналізовано чинники суспільних аномальних явищ, що обумовили їх існування на кожному з трьох виділених періодів: голоду 1921 - 1923 рр. і неврожаю 1924 р., стабільних стосовно економіки 1925 - 1926 рр. та в останньому періоді непу 1926 - 1928 рр. Відтворено динаміку розповсюдження аномальних явищ у суспільстві, яка свідчить про відповідний рівень ефективності державної політики щодо їх запобігання та ліквідації. На прикладі діяльності Дніпропетровської окружної, районних, партійних організацій, місцевих органів влади та уряду республіки, у хронологічних межах 1926 - 1928 рр. досліджено пріоритети соціальної політики, спрямованої на подолання суспільних аномальних явищ. На підставі аналізу ефективності організаційно-правової системи щодо боротьби з соціальними аномаліями, втіленої властями упродовж періоду непу, виявлено подальшу тенденцію змін бездоглядності, жебракування, бродяжництва, проституції та алкоголізму. Узагальнено позитивний та негативний досвід боротьби з цими явищами на півдні республіки.