Визначено умови виникнення ефекту саморозклинювання зруйнованих порід навколо підготовчої виробки, зрушення породних блоків, що характеризуються одночасністю в радіальному відносно центра виробки напрямку та стискальною компонентою напружень у тангенціальному відносно контуру виробки напрямку. Установлено причини зникнення ефекту блоків у зоні непружних деформацій. Визначено найбільш вірогідну форму порушення саморозклиненого стану порід - породної складки. З'ясовано механізм розвитку непружних деформацій навколо виробки у вигляді фронту розущільнення, за яким формується зона відносного стиснення. Установлено мінімальні значення тиску бокового підпору зруйнованих порід (2 - 5 МПа), за яких зміцнювальний ефект саморозклинювання є максимальним. Запропоновано нові принципи збереження стійкості виробки в зоні активного впливу очисних робіт, які передбачають забезпечення одночасності радіальних зрушень зруйнованих порід у поперечному перерізі виробки та збільшення стискальних напружень з одночасним вирівнюванням головних нормальних компонент у критичних зонах, де найбільш імовірне виникнення ефекту саморозклинювання. Створено нові ефективні способи та технології збереження стійкості підготовчої виробки. Подано рекомендації з керування ефектом саморозклинювання вміщуючих виробку порід для використання на шахтах України у разі відробки запасів за складних гірничо-геологічних умов.