Здійснено історико-філософський аналіз феномена українського кордоцентризму. З'ясовано джерела виникнення, особливості становлення та форми прояву теоретичного вчення. Осмислено методологічну культуру основних шкіл історико-філософського українознавства. Проаналізовано евристичний потенціал психологічної школи та відзначено методологічні переваги культурологічної. Виявлено три аспекти українського кордоцентризму: креативний, акціональний та інтроспективний. Доведено визначальний вплив на формування української кордоцентричної філософії двох діаметрально протилежних типів мислення: художньо-образного (асоціативного) й аналітичного (логіко-дискурсивного), що обумовлює символічне та понятійне вираження основних концептів даного вчення - у вигляді міфу та теорії. Встановлено, що інтроспективний кордоцентризм, завдяки поетичній формі свого прояву, тісно пов'язаний з національним менталітетом українського народу.