Здійснено дослідження слів з міжнародними компонентами у сучасній літературній мові за даними лексикографічних праць, опублікованих протягом XX ст. Виявлено їх системну організацію (парадигматику та синтагматику), зміст і форму, кількісну й якісну динаміку, різні способи утворення, абсолютну та відносну кодифікованість. Проведено систематизацію слів з міжнародними кореневими компонентами (МКК) за формою та змістом. Розглянуто класи термінів з міжнародними терміноелементами, що можуть стояти у препозиції, постпозиції або вживатися у пре- та постпозиції. Проаналізовано кількісну й якісну динаміку таких слів за словниками різних типів і років видання, зміну (розширення чи звуження) семантичної структури ряду термінів, а також їх співвіднесеність з термінологічними полями та лексико-семантичними групами, парадигматику та синтагматику. З'ясовано статус компонента у кожному конкретному випадку. Розглянуто творення таких слів в українській мові, досліджено проблему їх кодифікації. Диференційовано поняття компонент і терміноелемент. Продемонстровано модифікацію основ і зміну статусу компонента.