Проведено поліпарадигмальне дослідження Інтернет-комунікації. Вивчено її конститутивні складові, а саме: модифікацію структурно-мовних рівнів, становлення жанрової системи, вербальну представленість значущих концептів, формування нових ознак мовної особистості та мовної картини світу і, як результат цих процесів, встановлення терміносистеми Інтернет-комунікації. Феномен Інтернет-комунікації визначено як інтерактивну міжособистісну комунікацію, що вимагає вивчення в двох основних аспектах - когнітивно-прагматичному та лінгвокультурологічному, оскільки ці наукові галузі дозволяють досліджувати Інтернет-комунікацію одночасно в різних парадигмах лінгвістичного знання. Зазначено, що Інтернет-комунікація остаточно оформилася в нову галузь лінгвістичного знання, про що свідчить консолідація всіх системно-мовних рівнів Інтернет-комунікації з метою створення нового середовища спілкування, а також лігвістична парадигма Інтернет-комунікації, що формується, зафіксована в її терміносистемі.