Розроблено методологічне забезпечення та шляхи адаптації господарського законодавства до вимог сталого розвитку. Запропоновано критерії визначення вимог, за яких має відбуватися адаптація. Систематизовано основні характеристики гармонізації законоположень про господарське використання природних ресурсів у контексті вимог сталого розвитку за Концепцією, модифікованою для умов України у 1999 р. Обгрунтовано необхідність встановлення організаційно-майнових вимог до інвестора, концесіонера, орендатора для забезпечення відтворення національного господарства й ефективного використання майнових прав держави. Наведено концепцію функціонально цільової підсистеми сприяння сталому розвитку, запропоновано її впровадити у структуру господарського законодавства. Обгрунтовано розширення правових форм реалізації інвестицій у господарську діяльність, конкретизації вимог забезпечення соціальної спрямованості економіки, координації прогнозних і програмних заходів економічного та соціального розвитку, розширення комплексу господарсько-правових засобів забезпечення сталого розвитку населених пунктів, удосконалення порядку екологізації правових засад господарства.