Проведено науково-історичне дослідження особливостей становлення та функціонування системи соціального забезпечення в УРСР 1919 - 1939 рр., еволюції державних, кооперативних і громадських організаційних форм. З'ясовано їх роль і місце у повсякденному житті суспільства періоду "воєнного комунізму", непу, соціалістичної реконструкції економічних відносин. Досліджено діяльність Народного комісаріату соціального забезпечення УРСР та його структурних підрозділів, комісії допомоги "жертвам контрреволюції", погромів, полоненим і біженцям. Висвітлено нормативно-правову базу інституту соціального забезпечення, принципи його реформування у 1920 - 1930 рр. Виявлено спільні та відмінні ознаки систем собезу в УРСР та РСФРР. Проаналізовано специфіку функціонування системи державного страхування та громадської взаємодопомоги. Виокремлено суперечливі соціальні відносини періоду сталінської модернізації промисловості та сільського господарства. Доведено їх деструктивний вплив на діяльність центральних і місцевих органів собезу, особливо в роки голодомору. Виявлено загальну кількість радянських пенсіонерів. Розглянуто форми матеріального забезпечення інвалідів Першої світової та громадянської воєн, надання соціально-побутової допомоги родинам червоноармійців. З'ясовано суспільно-політичний статус "персональних пенсіонерів".