Вперше запропоновано експериментальну модель реперфузійного синдрому за умов впливу іонізуючого випромінювання. Встановлено патогенетичну значущість активації процесів протеолізу та перекисного окиснення ліпідів у крові та тканинах щурів у разі розвитку реперфузійного синдрому за умов впливу іонізуючого випромінювання. Вперше встановлено, що розвиток реперфузійного синдрому за умов впливу іонізуючого випромінювання супроводжується активацією неспецифічних протеїназ на системному рівні - у сироватці крові, та регіонально - в органах-мішенях. Доведено, що морфологічні зміни в органах під час розвитку реперфузційного синдрому, обтяженого впливом іонізуючого випромінювання, перебувають у прямій залежності від ступеня виразності дисбалансу протеїназ-інгібіторної й окиснювально-антиоксидантної систем. Вперше проведено комплексне експериментальне дослідження ефективності застосування антиоксидантного препарату корвітину та його комбінації з інгібітором протеїназ контрикалом у процесі моделювання реперфузійного синдрому, що супроводжується впливом іонізуючого випромінювання. Встановлено, що застосування даних препаратів зменшує прояви біохімічних змін у крові, тканинах печінки, нирках і слизовій оболонці тонкого кишечнику, а також запобігає розвитку морфологічних змін в органах експериментальних тварин.