Зазначено, що духовна криза суспільства була причиною пошуку німецьким філософом моралі для вільної людини на шляху руйнування традиційних цінностей, орієнтація на які знищує особистість та її віру у власні сили. На думку Ніцше, головною умовою вдосконалення людини є воля до влади, за допомогою якої слабкий зможе стати сильним. У філософії німецького мислителя не менш гостро поставлено питання щодо любові до ближнього, милосердя та співчуття. Ці поняття були притаманні психіці тогочасної людини, будь-який сумнів щодо їх доцільності спричиняв обурення у представників церкви й у простого обивателя. Згідно з Ніцше, найвище завдання людини полягає в тому, щоб бути цілісною індивідуальністю, шляхетною, мужньою та висококультурною особистістю. Людина є вільною та сильною, якщо усвідомлює себе особистістю. Лише за умови виконання всіх цих умов людина може бути вільною та моральною. Всю соціально-політичну історію Ніцше характеризував як боротьбу двох воль до влади - волі сильних типів, аристократичних панів і волі слабких - маси, рабів, юрби. Аристократична воля до влади - інстинкт підйому: воля до життя. У зв'язку з цим Ніцше вказував на факт, зокрема, особистість, яка подолавши себе, стане прекрасним, могутнім надлюдським видом, здатним зробити життя цінним і сповненим сенсу.