Досліджено особливості художніх інтерпретацій ігрової парадигми у мистецтвознавчих розробках російських символістів і футуристів кінця XIX - початку XX ст. Розглянуто та проаналізовано концепції гри у культурологічних теоріях XX ст. Гру розглянуто як універсальну категорію культуротворчого процесу. Обгрунтовано актуалізацію гри у ситуації кризової культури. Виявлено конститутивну роль ігрової парадигми в естетичних теоріях, художній практиці та життєвотворчості російських символістів і футуристів. Охарактеризовано специфіку ігрових прийомів російських символістів і футуристів, суть якої полягає у рефлектуванні ними гри як способу творчої та життєвої реалізації. Встановлено типологічну подібність художніх і культурних інтерпретацій гри, наявних у цих напрямах.