Розглянуто питання впливу типу матриці на основі кремнеземних мезопористих молекулярних сит (ММС), природи органічних прекурсорів і умов їх матричної карбонізації на фізико-хімічні властивості вуглецевих ММС (ВММС), впливу постсинтетичного модифікування й активації на їх структуру й адсорбційні властивості, зокрема, за відношенням до водню. Область темплатного структуротворення кремнеземного ММС типу МСМ-48 в системі CTAB-TEOS-NaOH-<$Eroman H sub 2 O> може бути суттєво розширена за умов проведення попереднього старіння (визрівання) кремнійорганічного гелю у разі порівняно високих температур (<$E50 - 80 symbol Р>). Встановлено, що формування мікропор в найбільшій мірі (до 0,15 - 0,16 <$Eroman см sup 3>/г) відбувається за умов карбонізації поліфенолформальдегіду та полідивінілбензолу в матрицях SBA-15 і KIT-6 (зразки ВММС типу СМК-3 і СМК-8), а сорбент з максимально розвинутою поверхнею (<$ES sub мезо> = 1 390 <$Eroman м sup 2>/г) утворюється у разі карбонізації сахарози, за чого досягається максимальна адсорбційна ємність за воднем близько 1,4 мас. % (77 Л, 1 атм). Виявлено збільшення адсорбційної ємності ВММС з підвищеним ступенем графітизації. Визначено, що в результаті піролізу ацетонітрилу в кремнеземних матрицях типу SBA-15 і KIT-6, а також цеоліті типу BEA формуються просторово впорядковані вуглецеві матеріали, їх часткова графітизація зумовлена відсутністю значних просторових обмежень для росту графічних структур на початковому етапі синтезу. Обгрунтовано, що максимальне підвищення параметрів пористості (<$EV sub мікро + супермікро> = 0,20 <$Eroman см sup 3>/г) (<$ES sub мезо> = 1,79 <$Eroman см sup 3>/г і питомої

поверхні <$ES BET sub = 2 355 <$Eroman м sup 2>/г) відбувається в процесі термопарової обробки та забезпечує значний ріст адсорбції водню (1,20 мас. % до активації і 2,23 мас. % після активації, 77 К, 1 атм), що вказує на можливість застосування такого підходу для створення на основі ВММС ефективних адсорбентів, зокрема, композитних для зберігання водню.