Досліджено генетичну колекцію рису. Виділено джерела цінних ознак і властивостей для подальшої селекційної роботи. Виявлено ознаки, які лімітують рівень урожайності існуючих сортів. Розроблено фізіолого-генетичну модель перспективних сортів з різною тривалістю вегетаційного періоду. Визначено основні параметри їх адаптивного та продуктивного потенціалів. Встановлено особливості прояву основних кількісних ознак продуктивності рису на фонах з різною щільністю посіву та рівнем азотного живлення, характер успадкування, мінливості та кореляції ознак у гібридних популяціях. Показано, що існуючий генофонд рису дозволяє створювати цінний синтетичний селекційний матеріал з комплексом ознак продуктивності, якості зерна та стійкості до пірикуляріозу.